О феминизме в клипе Kalush Orchestra «Стефания»
Клип на песню-победительницу Евровидения рассказывает нам о войне, новой украинской феминности и, по сути, о феминизме.
Клип на песню-победительницу Евровидения рассказывает нам о войне, новой украинской феминности и, по сути, о феминизме.
Сложно сказать, во что новое поколение рашистов превратит Россию, если, конечно, она уцелеет, а они не одумаются. Но если вы ещё не покинули Россию — помогите детям. Не можете подтолкнуть к протесту — подтолкните к сомнению.
Россия в риторике многих западных интеллектуалов — это сильный и глупый зверь, которого не надо дразнить, и тогда все (возможно) будет хорошо. Если он напал — была причина, которую ищут в поведении кого угодно, только не самой России.
Завдяки Росії проблема фашизму стала знов актуальною, попри те, що прорежимні росіяни свято вірять, буцім масові вбивства українців мають якийсь стосунок до подвигу борців з Третім Рейхом. Іронічно, правда ж?
Клуб, известный в тиктоке под ником queen_party_tbilisi, заявил о планируемой вечеринке «только для русских». «МЫ ЗАБОТИМСЯ О КОМФОРТЕ И БЕЗОПАСНОСТИ, — написали администраторы. — Поэтому бронь только по паспорту: Беларусь/Россия/Украина»
Мені 21 і за своє життя я вже бачила дві війни. Перша, на моїй історичній Батьківщині, у Нагірному Карабасі, друга – в Україні, де я народилась і живу.
Станом на сьогодні, Росія майже повністю відрізана від західної цивілізації, має скалічену економіку, сильно покришену бойову міць, навіжений тоталітарний режим і мізерне, дисфункціональне громадянське суспільство, що не здатне ані переконати владу, ані скинути її силою.
Навіть зараз, в момент коли історія гойдається та вібрує, ми не можемо сказати, що старе помирає, хоча нове дійсно все так само не може народитися.
Мотивація Z-війни – не «безпека», «альянси» чи будь-які політичні уподобання. Мотивацією є потреба знищити неправильні культурні меми та насадити правильні.
Пісня Висоцького виявилася пророчою для теперішнього “дурдому, що голосує за Путіна”.
Понтифік правий, коли зазначає расизм європейців. Він огидний, коли не бачить власного. Адже в Італії українці — це не привілейовані білі, а ті люди, що виносять за однолітками Папи нічні горщики, будують та миють посуд.
Очевидно, что для многих привилегированных москвичей 20-33 лет мир замкнулся на Москве. Даже соратников по оппозиции они замечают только в своём — столичном — кругу.