Фашистський антифашизм, або Останні Дні перемоги

Мабуть, всі чули меметичний вислів, який чомусь приписують Вінстону Черчіллю: «Фашисти майбутнього називатимуть себе антифашистами». Врешті, це безглузде речення отримало кришталево чистий сенс. З 24 лютого цього року Російська Федерація — країна з цивільною релігією перемоги над фашизмом — стала країною фашистською. Попри переконання російського диктатора Володимира Путіна щодо фашистської сутності України, він власноруч побудував фашистський режим. І тепер ця держава, чиї військові рівняють з землею українські міста й завзято влаштовують геноцид їхніх мешканців, планує помпезно відсвяткувати 77-му річницю перемоги над фашизмом.
Перепрошую за таку кількість згадок про фашизм у першому ж абзаці тексту, однак інакше не виходить. Завдяки Росії проблема фашизму стала знов актуальною, попри те, що прорежимні росіяни свято вірять, буцім масові вбивства українців мають якийсь стосунок до подвигу борців з Третім Рейхом. Іронічно, правда ж? Навіть полк «Азов» попри своє праворадикальне минуле визначив російських загарбників як фашистів.
Саме до квазірелігійного, державотворчого та максимально вульгарного свята Дня перемоги Путін і його фаворити й планували здобути бодай якийсь успіх у війні з Україною, щоб можна було показати його по телебаченню та поступово давати задню. Шалені бойові втрати та скалічена економіка не дозволяють Росії вести війну нескінченно довго — навіть яструби поступово розчаровуються у здатності керівництва звільнити Україну від фашизму (тобто знищити). Мобілізація та оголошення війни навряд чи збудять у пересічних росіянах патріотизм і готовність воювати по справжньому, а не перед телевізором.
З початку повномасштабного наступу росіяни отримали на горіхи під Києвом, Черніговом, Сумами, їх уже відтіснили від Харкова. Маріуполь і досі героїчно тримає оборону, навіть попри те, що більша частина міста вже знищена вщент разом із десятками тисяч його жителів. Перемога до Дня перемоги не склалась, і навіть нічия — не варіант. Україна буде битися до капітуляції ворога, бо в неї крім високої моралі та праведного гніву віднедавна почало з’являтися важке наступальне озброєння від країн НАТО. Путіну треба терміново щось із цим робити.
Однак все це вже не має сенсу. Росія приречена на поразку, і жодні агресивні плани цієї долі не змінять. Фашистська держава, що бореться з фашизмом фашистськими методами — впаде. А День перемоги разом із самим концептом Великої вітчизняної війни будуть остаточно забуті.
Підтримати редакцію:
- UAH: «ПриватБанк», 4149 6293 1740 3335, Кутній С.
- USD, EUR: PayPal, [email protected]
- Patreon
- USD: skrill.com, [email protected]
- BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
- ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0