Приватизация памяти
Почему Холокост стал так важен для Кремля? Какая именно память о трагедии поощряется и культивируется российскими властями?
Tagged: авторитаризм
Білий фашизм
Називати людину, групу чи ідею «фашистською» — це щось на кшталт брудної політичної лайки. Це заважає критикувати фашистські групи, навіть попри те, що всі згодні з жахливістю фашизму.
Корупція на пострадянському просторі: всероз’їдаюча мораль централізованого планування
Більшість людей на пострадянському просторі вважають корупцію найбільш актуальною проблемою, за якою йдуть імперіалізм, забруднення довкілля тощо. Але що саме є корупцією?
Комедіанта в президенти?
Ким би не був новий президент — мільярдером, комедіантом або чоловіком, який не може зліпити до купи свої думки — усі ці люди можуть навчити нас абсурдності ліберальної буржуазної держави.
Как я стал беженцем в Украине
Не хочу идиотских придирок и оскорблений. Не хочу рассказов о «хорошем Сталине». Я хочу свободы.
Национализм с глазами советской куклы
Существует миф о единственном на постсоветском пространстве государстве, которое смогло обойтись без национализма. Где царят мир и пастораль, волк лежит рядом с агнцем, телец рядом со львом. Такое няшное и мимимишное, оно смотрит на вас глазами советских кукол, хлопая ресницами. И говорит, что уж оно-то никогда этого не делало.
Война братских народов
Наметившееся противостояние Путина и Эрдогана может быть названо “войной братских народов” с гораздо большим основанием, чем российское вторжение в Украину. От слов о “братстве” Украины и России плохо пахнет. Произносящий их человек расписывается в замшелом примордиальном национализме. Близость России и Украины описывается исключительно в категориях “крови и почвы”, иногда к ним добавляют еще и религию. На самом деле, структурно, государство Россия куда ближе к Турции, чем к Украине.
