Ми впевнені, що терпіння українського суспільства не буде безмежним, а його воля до кращого житя і нещодавній революційний досвід не дозволять спокійно споглядати те, як нова контрреволюційна влада роздягає його до нитки. Головне питання у тому, в якому напрямі буде вивільнено суспільний гнів.
Сьогодні опівдні анархісти та анархістки пройшли під ритми самби вулицями Києва. Захід організували Автономна спілка трудящих, Анархо-рух “Chaotic Good”, Видавничий кооператив ВК-17, Координація лібертарних активіст_ок “Чорна Веселка”, Лібертарний портал Нігіліст, Пролетарська культурно-спортивна асоціація, Самба-бенд...
Либертарии в который раз промаршивали по улицам Киева, напомнив настоящую суть Первого Мая. Это не просто “праздник труда”, это день солидарности и день борьбы за свободу и человеческое достоинство, борьбы, которая выходит далеко за пределы рабочего места.
В Українському академічному середовищі серед істориків є дві різні світоглядні установки. Є історики-джедаї, а є історики-сітхі. Джедаї вважають, що історія, тобто дослідження минулого — є справою науковців. Сітхі пам’ятають часи Імперії, коли історик мав такий високий статус — віщуна Правди, за словами якого стояла міць державного аппарату репресії.
АСТ-Россия заявляет о начале активной деятельности в составе интернационала, построенного в соответствии с политической позицией и ценностями организации, созданной нашими киевскими товарищами
Напади на активістів після закінчення акцій протесту, на жаль, завжди були для нас буденним явищем. Ця стаття написана для тих, хто готовий діяти, приймаючи та усвідомлюючи ризики. Якщо робити все правильно, то імовірні загрози можна звести до мінімуму. Ми не хочемо залякувати вас, ніби після кожної акції на вас нападатимуть і всяке таке, бо параноя — не менший ворог активіста, ніж самовпевненість. Проте озброєний — означає підготовлений. У наш час зброя — це знання та інформація.
Николай Муравьедов напоминает как на самом деле должно выглядеть затягивание поясов.
Першого травня анархісти та анархістки виходять на вулиці Києва протестувати проти соціальної політики влади та закликати до боротьби за соціальну справедливість, висловлюючи солідарність із пригніченими верствами населення.
При поджоге здания «Русской общины Крыма» в ночь на 14 апреля 2014 года пострадали входная дверь, крыльцо и козырек. Через несколько дней в окно приемной «Единой России» влетел «коктейль Молотова». Ущерб от выгорания пятиметровой кухни оценили в 200 тыс. рублей. Хулиганство? Но 31 марта 2015 года Кольченко обвинили в участии в террористическом сообществе и совершении терракта.
“Новороссия”, аннексия Крыма, обострение отношений со всем миром (особенно с Америкой, реванш за Холодную Войну!) – это воплощение тех идей, которые в 90-е годы вынашивались маргинальными русскими националистами. Для того, чтобы лучше понять что происходит сейчас на Донбассе, нам следует вникнуть в прошлое и настоящее российской ультраправой и красно-коричневой политической сцены. Семена расцветающих там в наши дни уродливых красно-коричневых сорняков сеялись еще с 90-х.
Запрет чего-либо – чего угодно! – и в мирные времена в Украине был любимым способом решать любые проблемы. А с пробуждением дремавшей ранее гражданской активности и обострением социально-политической обстановки это стало прямо-таки основной национальной идеей.
Только лживый лицемер может порицать винную чашу библейского Ноя только потому, что отдельные пьяницы не знают, как соблюдать меру и ограничивать себя
