Орки, кацапи, свинособаки. Чи існують хороші росіяни?

Поговоримо про росіян. Це так званий «братній народ», який нараховує понад сто мільйонів осіб, чиїми зусиллями наша країна опинилася в облозі, а частина її територій — під окупацією, де панує терор. Традиційно росіян в Україні кличуть «москалями» або ж «кацапами» — ці прізвиська сягають корінням класичної літератури й широко вживаються навіть школярами. Століття вжитку зробило з цих образливих прізвиськ щось на кшталт родинного жарту, і подекуди росіяни навіть можуть так називати один одного. 

З початком повномасштабної війни набувають поширення більш сучасні пейоративи, зокрема щодо російських військових, що відзначилися вкрай низькою побутовою культурою на межі з дикунством, беззмістовною жорстокістю та схильністю розглядати війну по-варварськи, як засіб самозбагачення. Йдеться про прізвисько «свинособаки», що походить від німецького Schweinenhunde, тобто поняття, що означає негідну, низьку, вкрай безкультурну поведінку на рівні брудної свині та собаки, яка жере лайно. 

Окремої уваги заслуговує прізвисько «орки» — від назви однієї з рас класичного фентезійного всесвіту британського письменника Джона Рональда Толкіна. Це поневолені згубним впливом злих сил ельфи, які стали потворними, агресивними, дурними та руйнівними, схильними до страшних зловживань, кривавого насильства та ненависті до прекрасного. Орків безліч, вони погані воїни, однак у боях беруть масою та не зважають на втрати — один одного ці створіння зневажають так само, як і своїх ворогів. Якщо взяти до уваги поведінку російських солдат і їхніх командирів у Київській області, стане зрозуміло, що таке порівняння більш ніж просто влучне.

Якщо москалі та кацапи — щось більш літературне, свинособаки та орки — суто військове, то для цивільних росіян винахідливі українці також вигадали відповідні прізвиська. Для прикладу, пересічних громадян РФ, яких цілком влаштовує і непроглядна вбогість життя, і регулярні похоронки, подекуди називають «народ-хробак». Так, на початку вторгнення російських військ до України була популярною думка, що промислове знищення загарбників, а отже й регулярні поставки мертвих тіл до рідних міст і сіл викличе в росіян багато непростих запитань, і врешті призведе якщо не до революції, то принаймні до серії бунтів, які суттєво ускладнять ведення подальшої війни. 

Однак виявилося, що росіян все задовольняє — і масова загибель співгромадян (яка згідно найконсервативніших оцінок за три місяці дорівнює втратам СРСР у Афганістані протягом дев’яти років), і шалене падіння рівня життя вкупі з безробіттям, що стали наслідком західних санкцій. Так, попри вихід іноземного капіталу, згортання національного виробництва й 15-30 тис. трупів росіяни у своїй масі продовжують жити як раніше й вболівати за свою могутню державу перед телевізором. Вочевидь, улюблений вождь цього народу (Володимир Путін) вважає, що його люди потерплять. Вони дійсно терплять і навіть радіють, попри те, що вже безповоротно втратили ті крихти свободи та споживацького комфорту, які мали ще на початку 2022 року.

Так, на сьогоднішній день у росіян немає не лише демократично обраних органів влади та незалежних медіа, а й упевненості, що завтра їх не посадять за ґрати через слова та вчинки, які в решті світу навіть не вважаються проступками. Тобто, в Росії небезпечно не лише говорити, а й навіть думати. За висновками політологині Ханни Арендт, такий стан справ, коли людина ні на що не впливає, її права демонстративно паплюжаться, і щодня можна опинитися поза законом, не докладаючи для цього жодних зусиль, зветься тоталітаризмом. Враховуючи ідеологічні моменти, російський режим варто віднести до фашистського, однак росіянам це не заважає відзначати день перемоги над фашизмом і свято вірити, що фашисти — це всі навколо, але аж ніяк не вони. Їх закривають по тюрмах, відправляють на смерть в Україну, змішують із лайном у безпросвітних буденних злиднях, у той час як еліта лише стає більш заможною та могутньою. І пересічним росіянам це подобається! Порівняння цього народу з хробаками як на мене навіть занадто м’яке, але вже як є.

Ще одна категорія росіян — це «хороші руські». Так українці зневажливо називають громадян РФ, які намагаються довести їм, всьому світу й самим собі, що вони не підтримують війну й бажають миру, однак раз за разом лажають і повторюють найогидніші пропагандистські мотиви свого фашистського режиму. Звісно, серед російських інтелектуалів є гідні люди, що послідовно працюють на знищення путінської системи, однак їх можна перерахувати по пальцях (тобто, їхньою наявністю в принципі можна знехтувати), у той час як решта просто не бажає нести бодай якусь відповідальність за злочини своєї армії в Україні, і тим більше не хочуть за це платити. 

Вони «не обирали Путіна», а отже їхні руки чисті, тож замість критики росіян за хробацьку сутність потрібно хвалити цих особливих росіян за їхню красу та розум. Ці діячи скиглять про дискримінацію росіян, знищення російської культури, нещасну долю своїх солдатів та їхніх сімей так, ніби у цій війні постраждала сторона це Росія, а не Україна, проти населення якої здійснюється буквальний геноцид, і чиє існування в принципі заперечується. Буває, слухаєш такого «хорошого руського», і ніби все добре — він за мир, проти війни. Можна навіть подумати, що раз немає в України більш дієвих союзників у Росії, то й такі згодяться. Аж раптом вони починають закликати світ пожаліти Росію та захистити росіян… Від майбутніх зловживань українців! 

Так, російські війська ще не вибиті з Херсону, а опозиційний інтелектуал Гарі Каспаров уже бідкається, що росіян у Криму потрібно захистити від ЗСУ. Його не турбує доля українців під російською окупацією — о ні! — однак його хвилює, чи заборонять кримчанам говорити російською. А що ж передовий опозиційний політик і єдина надія на світле майбутнє Росії Олексій Навальний? А нічого, гниє у в’язниці за сфабрикованою справою та говорить, що через корупцію російська армія так погано воює та несе такі важкі втрати. Йому наплювати на українські втрати внаслідок навали російської армії. Він — «біла людина», яку не хвилює доля аборигенів. Жахливо, звісно, але ж то дикуни. Врай важливіше боротися за російську цивілізацію з великої літери «Ц» — от де ключ до проблеми.

Отже, очевидно, що росіяни нам не друзі. Більше того, вони нам вороги майже всі. І ставлення до них має бути відповідним, допоки це кодло не заплатить за свої злочини та не виправиться. На індивідуальному рівні хороший росіянин — це росіянин, який стулив пельку або просто погодився з українцями. На колективному рівні хороших росіян немає. Єдина можливість вплинути на цей народ — це змусити його страждати. Вбивати його військових, чиновників, правоохоронців, пропагандистів і просто тих, хто з ними відкрито погоджується. Цькувати «хороших руських», щоб не дати можливості окультуреній російській агітації виходити з їхніх хороших ротів. Бити прихильників Росії по всьому світу, змусити їх боятися ходити вночі у туалет. 

Нас не обходить, що в них є сім’ї, що вони чогось бояться, що вони просто люди, які помиляються. Ми не в тому положенні, щоб підставляти під удар другу щоку, бо християнське мучеництво якщо й працює, то лише в мирний час і на кухні. Ми ж перебуваємо у священній війні, яку не ми оголосили, і маємо лише два виходи: перемога будь-якою ціною або смерть.


Додавайтеся в телеграм чат Нігіліста

Підтримати редакцію:

  • UAH: «ПриватБанк», 4149 6293 1740 3335, Кутній С.
  • USD, EUR: PayPal, [email protected]
  • Patreon
  • USD: skrill.com, [email protected]
  • BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
  • ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0
· Места:

Вам также может понравиться...