Мирні чи не мирні? Як відповідати на «одвічне питання» про вуличні протести

«… Засуджуючи будь-які спроби підміни цивілізованого виявлення незгоди з діями влади насильством та наругою над державними символами, вважаючи насильницькі дії одним з факторів послаблення інституціональних основ української демократії і делегітимізації демократичного протесту». 
З проекту постанови Верховної Ради України «Про засудження подій, що відбулись 20 березня 2021 року біля Офісу Президента України»

«Коментуючи інциденти, які сталися під час масової акції біля будівлі Офісу Глави держави 20 березня, він [керівник Офісу Андрій Єрмак] запевнив, що позиція Президента Володимира Зеленського залишається незмінною — всі громадяни України мають безперешкодне право на мирні акції, але те, що відбувалося, не є мирним протестом».
Пресслужба Офісу президента України

«Мітинг у Офіса Президента 20 березня не планувався як мирна акція!»
Заступник Міністра внутрішніх справ Антон Геращенко

«Мирні чи не мирні зібрання: that is the question»
Вільям Шекспір, з неопублікованої частини «Трагічної історії Гамлета, принца данського»

«Купатись чи не купатись?»
Лесь Подерв’янський, «Гамлєт, або Феномен датського кацапізму»

В моєму колі спілкування існує категорія питань, які ми називаємо академічними. Тобто такими, які мають теоретичне, а не практичне значення. І особисто я відніс би питання про те, чи є мирним той чи інший протест, саме до цієї категорії. Проте в ширших суспільних колах існує політична мода називати мітинги, які не подобаються, немирними, а які подобаються — мирними. Ця мода існує чи не у всіх країнах включно з США — згадайте реакцію трампістів на BLM-протести, а потім заяви діячів Демократичної партії про протести опонентів в день штурму Капітолію. 

Тому підозрюю, що частина моїх колег все ж не погодиться з твердженням про академічність питання. Коли в Україні під час більш-менш масових вуличних протестів стаються якісь гучні й скандальні для інформаційного простору сплески насильства, то правозахисникам все ж варто пояснювати, що до чого. Інакше популісти й софісти в своїй політичній боротьбі з тими, хто їм не подобається, матимуть більше шансів завести країну кудись не туди.

Отже, у якості короткого резюме з дискурсу про мирність, я попрошу читачів запам’ятати три головні, на мою думку, тези, які нижче виділені жирним шрифтом.

1. Керівні принципи Бюро з демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ та Венеціанської комісії Ради Європи зі свободи мирних зібрань радять визначати зібрання як мирне, якщо його організатори мають мирні наміри, а саме зібрання має ненасильницький характер. 

Визначення ж логічне, то чому б не взяти його за основу? До того ж, Керівні принципи — достатньо авторитетний, важливий для міжнародних стандартів прав людини документ, де підсумовані кращі світові практики регулювання сфери свободи зібрань — мітингів, походів, демонстрацій тощо.

Тобто якщо озброєнні гангстери йдуть грабувати банк, то їхні хода та «перформанс» всередині банку — не мирні від початку. Або якщо озброєна арматурами група людей йде «стінка на стінку» на іншу групу людей, озброєну, наприклад, нунчаками чи справжніми самурайськими мечами, то обидві групи також — не мирні зібрання.

На перший погляд, складнішим буде випадок, якщо організатори / частина організаторів / одна з груп учасників масового протесту хоч і декларують публічно, що захід буде мирним, але насправді збираються використати учасників «в темну», спровокувавши криваві події з жертвами заради якоїсь «високої мети». Але складнішим такий випадок буде лише на перший погляд. Бо той хто не в курсі немирних намірів іншої групи людей — той ні при чому. А того, хто все ж здогадується, проте не чинить правопорушень, карати за «співучасть» чи «думкозлочнини» все ж не можна. Мирний протестувальник — це мирний протестувальник.

Тут варто додати, що навіть якщо організатори не планували насильства, то мирність / немирність подальшого розвитку подій в будь-якому випадку залежить від їхніх дій в певній мірі. Ось як пише про це у своєму звіті про нещодавні події біля Офісу президента України група громадського спостереження «ОЗОН»: 

«Важливою складовою будь-якої протестної акції є те, що організатори, окрім власне анонсування, залишаються ключовими особами під час усіх подій, що відбуваються безпосередньо під час проведення акції. Міжнародні стандарти захищають організаторів акцій від відповідальності за події, на які вони не мають впливу. Проте, їхні висловлювання та заклики під час акції, реакція на провокації або насильницькі дії відіграють важливу комунікаційну роль для усіх присутніх: як поліції, так і учасників акції, що орієнтуються на дії організаторів… 

Міжнародні стандарти зазначають, що під час мирних акцій, коли мають місце провокації, насильницькі дії або заклики до насилля — організатори можуть публічно заявляти про дистанціювання від них та також через наявні засоби (гучномовці, мікрофони) звертатися до присутніх».

Складнішими для аналізу будуть випадки, коли наміри в учасників зібрання відкрито немирні за рахунок трансляції ідей ворожнечі проти якоїсь групи людей, але їхні публічні акції при цьому є ненасильницькими. Мова про заклики до насильницьких дій, та про оцінювання реальності підстав побоюватися здійснення таких закликів. Мова про розповсюдження ідей, які згодом можуть призвести до насильства, та про те, як визначити цю ймовірність. Мова про заклики до іноземного воєнного вторгнення, відділення територій та їх переходу до складу інших держав, про знищення держави, або збройний переворот, повстання чи революцію, а також про заклики до збройного опору воєнному вторгненню та ведення війни на території держави-супротивниці. Розмови про кожен з цих випадків, або ж ідеалістичний пошук універсального «спільного знаменника» для всіх них вартують окремих довгих есеїв. Бо точно заведуть в часом важкі і дійсно «не академічні» дискусії про прийнятні межі для свободи вираження поглядів. 

2. Дійсно масові протести, під час яких відбуваються насильницькі дії, не бувають повністю немирними, чи повністю мирними.

По-перше, це просто чесний погляд на речі. Насильницькі дії відбуваються лише в тому конкретному місці і той час, коли й де їх вчиняють конкретні люди. Лише невелика група спершу мирних протестувальників може раптом видряпати бруківку й почати її застосовувати проти опонентів. Але якщо це тисяча або декілька сотень людей, то частина з них буде мирно спостерігати за подіями або вчиняти інші ненасильницькі дії. Бо таке життя. Ми ж всі — не однакові копії, які мислять і діють однаково без попередньої про це домовленості.

Тут саме час наголосити, що вищезгадані Керівні принципи разом з рішеннями Європейського суду з прав людини вказують на те, що насильницькі дії невеликої групи протестувальників не мають автоматично скасовувати мирного характеру зібрання в цілому, та не мають позбавляти права брати участь в мирному зібранні кожного конкретного його мирного учасника.

3. Немає потреби юридично визначати критерії «мирності» і «немирності» протестів. Достатньо чітко визначених правопорушень. 

Тобто в Кримінальному кодексі та Кодексі про адміністративні правопорушення вже написано, чого робити не можна. Точніше — яке покарання буде за ту чи іншу дію.

«Новаторів», які пропонують визначити, що, наприклад, немирним є зібрання, в якому 51% учасників б’ються, я називаю божевільними. Бо вони щиро вірять, що якщо вони якось перетлумачать словосполучення, то світ від цього зміниться на краще. Світ то зміниться. Але навряд на краще. Є держави, в законодавствах яких прописано, що після настання якихось формальних ознак мирне зібрання «перетворюється» на немирне, і тому з певного моменту поліція вправі бити всіх без розбору — що винуватих, що не винуватих. І погодьтесь — це мрія будь-якого диктатора. 

Зазначу, що і наше законодавство не ідеальне, та має формулювання для зловживань. Наприклад, хоч норм про силові розгони мирних зібрань та інше невибіркове застосування насильства й не існує, проте Кримінальний кодекс історично містить статті про «групове порушення громадського порядку» та «масові заворушення». Які виписані так, що мирного протестувальника можуть затримати й судити за «активну участь» у невизначених явищах, які супроводжувалися або призвели до більш конкретних в тому числі насильницьких дій, які конкретно цей мирний протестувальник міг і не вчиняти. Тому на практиці ці статті час від часу застосовуються проти просто «всіх, кого зловили». Але це вже тема для іншої, «не академічної» розмови.

І наостанок — декілька слів про те, що вважати насильством. У контексті мирних зібрань зазвичай мається на увазі не лише фізичне насильство над живими істотами, але й чужим майном. Причому більшість чи не будь-якого суспільства, мабуть, не буде сперечатися, що життя і здоров’я живих людей все ж важливіші за цілісність неживих предметів. Якось я додискутувався зі знайомим до питань: чи є насильством псування власного майна? Наприклад, рок-музикант під час мітингу розбиває об підлогу власну електрогітару. Або чи є насильством самоспалення в знак протесту? Але погодьтесь, що це вже — «академічні питання».

Ще одне цікаве питання стосується сумісності зброї з мирними зібраннями. Конституція України каже, що ми маємо право «збиратися мирно, без зброї». Звідки випливає, що однією з основних ознак мирного характеру зібрань є відсутність зброї в їх учасників. Проте це не означає, буцім зібрання зі зброєю в когось з або навіть в усіх учасників — автоматично немирне чи протизаконне. 

Правила володіння та носіння зброї, а також критерії того, що вважати зброєю, визначені в національному законодавстві, і є однаковими як для учасників, так і не для учасників мирних зібрань. Ну і в Україні вже неодноразово відбувалися театралізовані мітинги, під час яких холодна зброя відігравала суто символічну функцію. Були також випадки, коли озброєні військові самі були учасниками мирних зібрань. І хоч ми дійсно можемо домовитись не вважати такі зібрання мирними, проте мирними вони від цього бути не перестануть. Просто тому, що під час цих заходів насильницьких дій не було.


Додавайтеся в телеграм чат Нігіліста

Підтримати редакцію:

  • UAH: «ПриватБанк», 4149 6293 1740 3335, Кутній С.
  • Patreon
  • USD: skrill.com, [email protected]
  • BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
  • ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0
  • DASH: XtiKPjGeMPf9d1Gw99JY23czRYqBDN4Q69
  • LTC: LNZickqsM27JJkk7LNvr2HPMdpmd1noFxS

Вам также может понравиться...