Мирні чи не мирні? Як відповідати на «одвічне питання» про вуличні протести
Якщо гангстери йдуть грабувати банк, то їхні хода — не мирна від початку.
Якщо гангстери йдуть грабувати банк, то їхні хода — не мирна від початку.
Правові режими надзвичайного чи воєнного станів в Україні не введено, тому правила карантину не мають розповсюджуватися на мирні зібрання, проте Конституція не завжди є аргументом для влади.
Ми бачимо небезпеку бюрократизації повідомчого порядку проведення зібрань в Україні аж до де-факто дозвільного, небезпеку систематичних звужень свободи зібрань і — як наслідок — свободи слова під час майбутніх політичних криз, небезпеку поступового перетворення української держави на поліцейську диктатуру однієї-двох (основної і сателіта) політичних сил.
Михайле, що трапиться, якщо Верховна Рада ухвалить той чи інший спеціальний закон про зібрання?
Скажу стисло, на прикладі найнебезпечнішого з зареєстрованих станом на зараз – проект №3587 узаконить силові розгони мирних зібрань, збільшить кількість політично вмотивованих заборон протестів та випадків адміністративного і кримінального переслідування протестувальників. Але загалом будь-який, навіть ідеальний спецзакон про мирні зібрання після ухвалення стає небезпечним вже сам по собі.
Трудящі з обох боків конфлікту втягнуті у чужу війну, але вони не мають жертвувати своїми життями за інтреси панівного класу. Особливо це стосується мирного населення, яке офіційна влада хоче зарахувати до “пособників терористів”
ВО Свобода – не єдині небезпечні ультраправі популісти які входять до українського парламенту. Олег Ляшко, який останнім часом почав тісно працювати з неонацистськими провокаторами з СНА, також виносить на порядок денний ксенофобські законодавчі ініціативи. На щастя, поки що вони відхиляються, але нам потрібно бути насторожі – під приводом боротьби з терористами популісти утискають права і свободи мирних громадян.