Протасів яр: Поле бою з забудовниками Києва

Фото: Всеволод Андрієвський

У Солом’янському районі столиці громадськість зберігає одну з останніх зелених зон – Протасів яр. З 2004 року парк по шматкам віддавали під забудову «великому бізнесу». На парк зазіхають водночас чотири приватні фірми.

Історія Яру – типова на фоні будівельного свавілля, яке триває без упину з початку 2000-х. В районі 2002 року потік «легких» грошей затопив столицю, і фінансово-промислові групи вирішили вкладати їх саме в «ущільнювальну забудову». «Ущільнення» досі відбувається за рахунок парків – останньої екомережі Києва.

Громада району ще в 2004 році не погодилася із рішеннями Київради і оголосила війну забудові. Останнє гучне протистояння почалося у 2019 році й триває досі. Зараз громада в судовому порядку зупиняє незаконне будівництво дніпровської компанії ТОВ «Дайтона груп», бенефіціаром якої є дніпровський бізнесмен Геннадій Корбан. 

Фото: Всеволод Андрієвський

Статус парку

Протасів яр – це 30 гектарів лісу в центрі Києва, які входять в зону охоронюваного ландшафту і за Генеральним планом столиці до 2020 року є парком (зеленою зоною загального користування рекреаційного призначення).

Яр містить унікальну флору і фауну, окремі представники якої охороняються Бернською конвенцією. Також ця територія є цінною з огляду на автентичний природний ландшафт й охороняється Європейською ландшафтною конвенцією (підписана від імені України 17 червня 2004 року в Страсбурзі та ратифікована Законом України 7 вересня 2005 року № 2831-ІV). Крім того, територія Яру містить унікальні археологічні та історичні пам’ятки, ще не досліджені в цілому, становлячи могутній культурний потенціал для мешканців усього Києва. Тут збереглися залишки поселень І ст. н.е. та селища часів Київської Русі.

Муніципалітет вперше порушив норми Європейської ландшафтної конвенції при побудові траси через урочище Протасів Яр у 2001-2003 роках, всупереч протестам Інституту Археології НАН України.

Трасу прямо посеред яру була гордістю тодішнього мера Омельченка. До її будівництва яром пролягала дорога-серпантин зі станції залізниці «Протасів яр», якою їздив рейсовий автобус.

До 2001 року будівництву траси протидіяв народний депутат Олександр Ємець, один з авторів Конституції України. Однак 28 січня 2001 року він загинув в автомобільній катастрофі. За словами учасників боротьби з будівництвом дороги, смерть Ємця фактично розблокувала проект.

В «ударному» будівництві траси відбулася перерва, орієнтовно з літа 2001 по весну 2003 року. Під час неї сталися вибори до Верховної Ради 2002 року, перед якими кандидат у депутати ВРУ Станіслав Сташевський приходив агітувати до школи №187 (Залізничний масив) і наобіцяв виборцям побудувати на місці яру… котеджне містечко. У травні 2002 року Сташевський був обраний нардепом IV скликання за виборчим округом № 217 міста Києва.

Тим часом на початку ХХІ століття Солом’янський район став одним з найменш озеленених районів м. Києва. Зараз відсоток зелених насаджень на одного мешканця складає 8,3 квадратних метрів при нормі в 20 квадратних метрів. Яр лишився чи не єдиним осередком «зелених легень» району.

Тоді ж, із 2002 року, почалася затяжна війна за збереження Яру. І вже не проти котеджів, а проти будівництва нового мікрорайону з багатоповерхівок. Яром зацікавилися «великі інвестори».

Події 2004-2018 років потребують окремого огляду, згадаємо лише назви фірм-забудовників: ТОВ «Протасів яр» (з 2004 р.), ТОВ «Оксиленд» (2007-2010 рр.) і ТОВ «Вагра» (2014-2015 рр.). Нині усі ці ділянки – потенційні «міни», закладені попередніми скликанням Київради, які в перспективі «вибухнуть» протистоянням з громадою.

За 16 років створювалися і розпадалися громадські організації по боротьбі з забудовою, до Київради у 2006 р. кияни подавали місцеві ініціативи проти забудови (1500 підписів та проект рішення Київради), які ігнорувалися владою.

Станом на 2020 рік частина Яру – у приватній власності, частина – у оренді, частина – у комунальній власності, але у фонді житлової забудови.

Зупинимося на найбільш гострій сторінці боротьби. 

ТОВ «Бора» і суборендар – ТОВ «Дайтона Груп»

У 2007 році, за головування Леоніда Черновецького, Київрада рішенням на сесії перевела чергову частину Протасового яру у статус земель житлової забудови. Орендарем ділянки стало ТОВ «Бора».

Це рішення не було оприлюднено в офіційній газеті Київради «Хрещатик», як це мало відбутися для набуття чинності. Оренда земельної ділянки, за цим рішенням, закінчилася 2017 року (якщо рахувати з дати укладання договору, і що його дію продовжували до 10 років).

Нині ця ділянка Протасового яру перебуває в суборенді у дніпровського ТОВ «Дайтона груп». 1 травня 2019 року це ТОВ встановило бетонний паркан у Протасовому яру і оголосила публічно про плани будувати на схилі три 40-поверхівки, які могли стати житлово-офісним комплексом «Tourbillon». Висотність комплексу 40 поверхів, житлових 32, перший блок комерційний, паркінг і т. ін. на 8 поверхів.

Будкомпанія «Дайтона Груп» спеціалізується на побудові житлової та комерційної нерухомості. У портфелі компанії – ЖК «Tourbillon» (у планах, Київ) і РК «Geneve» (Дніпро), завершуються ЖК «Chicago central house» (Київ), ТК «Кудашівське» (Дніпро).

Згідно з даними Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, станом на 5 лютого 2020 року власниками ТОВ «Дайтона Груп» у рівних частках є Олег Левін і ТОВ «Алюр Девелопмент». Кінцевими бенефіціарами вказані Левін і Дмитро Паланчук.

«Ясько і Корбан – співзасновники ТОВ “Перша корпоративна група”, яка надає в оренду і експлуатацію власне або орендоване нерухоме майно. Ясько є уповноваженою особою цього ТОВ. Угрин був власником ТОВ “Рентон ЛТД” до 4 серпня 2019 року, коли новим власником компанії став Корбан.

Гендиректор ТОВ “Дайтона Груп” Дмитро Паланчук раніше зізнався журналістам “24 каналу”, що Геннадій Корбан також є співзасновником компанії і вкладає в неї кошти. За його словами, частка Корбана в “Дайтона Груп” становить 20-25%» (джерело). 

2 травня 2019 року на території Яру відбувся мітинг проти знищення зеленої зони, участь в якому взяло більше 100 людей. Громада відмовилася погоджуватися із крадіжкою землі та знищенням свого парку і розпочала боротьбу за збереження лісу й надання Протасовому яру статусу об’єкта природно-заповідного фонду, аби попередити майбутні спроби забудови. 

Фото: Всеволод Андрієвський

4 травня 2019 р. громадою Протасового яру на зборах було сформовано ініціативну групу «Захистимо Протасів яр». Близько тисячі членів громади своїми підписами підтримали ініціативу і обрали своїм представником 22-річного місцевого мешканця Романа Ратушного.

Протягом першого місяця роботи ініціативної групи громадою було ініційовано порушення кримінальних проваджень, подання судових позовів проти забудовника та встановлено пов’язаних з будівництвом осіб. Громадські активісти виявили вищезгадане: що бенефіціарами компанії-забудовника ТОВ «Дайтона Груп» є Геннадій Корбан та Олег Левін. Це підтвердив номінальний директор компанії Дмитро Паланчук.

Для взаємодії з органами влади та боротьби в судах громадою була зареєстрована громадська організація «Захистимо Протасів яр», яка нині стала організаційним ядром громади.

Зупинка будівництва Корбана у Протасовому яру (2019, 2020)

Будівництво ЖК «Turbillion» вдалося зупинити в травні 2019 року приписом Держархбудінспекції (далі – ДАБІ). Також було прийнято рішення про анулювання контрольної картки на порушення благоустрою, це відбулося влітку 2019-го. Відбулися й суди щодо її поновлення. Громада зініціювала судові засідання, й дніпровським бізнесменам стало зрозуміло, що найближчим часом будівництво неможливе. Тому забудовники вдалися до спроби дискредитації активістів та їх залякування.

Почали вони з маніпулятивних статей на інтернет-сайтах. В них забудовника зображали чи не останньою надією української економіки і чесним бізнесменом, який нібито має всі документи. Це не відповідало й не відповідає дійсності.

Після початку протестів відбулися такі дії:

1. Перевірка будівництва ДАБІ.

2. Проблема була розглянута на комісії Київради за участю активістів, комісія рекомендувала утриматися від будівельних робіт.

3. Анулювали картку на порушення благоустрою.

Після цього ТОВ «Дайтона груп» почало активно подавати позови:

  • до ДАБІ в Київський окружний адмінсуд щодо скасування результатів перевірки;
  • до Департаменту містобудування щодо змінення містобудівних умов (порушення яких виявила ДАБІ);
  • до Департаменту благоустрою щодо скасування контрольної картки на порушення благоустрою.

Рішення суду першої інстанції. Рішення суду другої інстанції

На етапі розгляду в першій інстанції громада по суті програла: ОАСК задовольнив всі позови.

З позовів на цьому етапі – позовна заява про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 19 березня 2019 року № 1У 113190780718 Романа Ратушного і Євгена Самуджана до ДАБІ знаходиться на етапі розгляду в першій інстанції. Провадження відкрито в липні 2019 року, але рішення досі немає.

Юристи ГО «Захистимо Протасів яр» встановили перелік відсутніх в забудовника дозвільних документів і навіть факти підробок деяких із них. 

Судова битва за висотність скандальної забудови в Протасовому яру

Чому забудовник подав до суду? Бо 8 травня 2019 р., «Дайтона груп» отримало припис від ДАБІ на зупинення підготовчих та будівельних робіт через невідповідність проекту містобудівним умовам. Через суд забудовник хотів зняти припис на заборону.

Медійні маніпуляції Корбана за весь час судової тяганини не спрацьовували, а його спроби в співпраці з Окружним адмінсудом Києва легалізувати своє незаконне будівництво були близькими до провальних. Утім, він виграв суд першої інстанції, і тому легалізація була, на жаль, реальною.

Замість того, щоб усунути недоліки проекту, відповідно до припису ДАБІ, «Дайтона груп» звернулися до Окружного адмінсуду Києва, і суддя В.В. Амельохін виніс ухвалу про припинення припису ДАБІ.

Осінню 2019 року на рішення ОАСК подали апеляційні скарги:

1. Департамент Містобудування та архітектури КМДА. Суд спочатку залишив апеляційну скаргу без руху, а потім повернув. 2. Активіст Роман Ратушний. 3. ДАБІ. 4. Активіст і юрист Олександр Дядюк.

Ухвалою від 19.12.2019 року розгляд цієї справи зупинений до винесення Шостим окружним адміністративним судом рішення по іншій справі – щодо скасування містобудівних умов та обмежень. Наразі провадження не поновлено, кінцевого рішення апеляції немає.

Припис ДАБІ на заборону будівельних робіт – зараз єдиний запобіжник від будівництва та збереження зеленої зони. Хоча суд і розглядає питання змін до містобудівних умов та обмежень в частині допустимої висотності, від результату процесу залежить доля припису ДАБІ, яким заборонено будівельні роботи. Заборона видана на підставі невідповідності проекту будівництва обмеженням по висотності.

У іншій справі «Дайтона груп» вимагала скасувати окремі пункти містобудівних умов і обмежень – щодо висотності і щодо отримання погодження Міністерства культури України. Мета – по суті, замість того, щоб дотримуватись містобудівних умов, просто скасувати окремі їх умови. Тут забудовник теж виграв першу інстанцію і програв у Шостому апеляційному суді.

Адмінсуд (суддя В.І. Келеберда) задовольнив позов забудовника і, зокрема, постановив внести зміни до містобудівних умов, зокрема збільшити допустиму висоту об’єкта будівництва з 73,5 м до 100 м. Також спір стосувався питання віднесення території до зони охоронюваного ландшафту та необхідності отримання погодження Міністерства культури України.

Планам забудовника 25 лютого 2020 року завадила апеляційна інстанція. Апеляція ухвалила скасувати рішення першої інстанції і у позові ТОВ «Дайтона Груп» відмовити. Так громада Яру домоглася через суд збереження обмежень висотності забудови і зберегла припис на заборону будівництва.

Пресслужба прокуратури Києва 5 лютого 2020 року повідомила про оскарження рішення Окружного адмінсуду, яким в умови та обмеження забудови земельної ділянки на території Протасового Яру внесли зміни щодо гранично допустимої висоти об’єкта будівництва з 73,5 до 100 метрів.

Тепер активісти за збереження Яру чекають від київського мера Віталія Кличка оскарження договору суборенди. 

Спроби підкупу, залякування і напади на координаторів громади Протасового яру

Люди Корбана намагалися нав’язати громаді думку, що вони насправді хочуть привести занедбаний парк в порядок, називаючи членів громади, які протестували, безхатьками і наркоманами. (Приклади – стаття на сайті Kievvlast, відео такого собі ISLND TV).

Після суду 14 серпня 2019 року адвокат Геннадія Корбана, Андрій Смирнов, зустрівся з представником громади Протасового яру Романом Ратушним. Ратушний коментує, що вважає метою Смирнова підкупити або залякати його. Роман, утім, не піддався ані на підкуп, ані на залякування. Натомість активіст записав на аудіо погрози адвоката Корбана.

Через два тижні після спроб Андрія Смирнова залякати представника громади Геннадій Корбан на Facebook почав публічно погрожувати Ратушному викраденням і катуванням за його громадську діяльність.

Ще через два тижні нова охорона будівництва, яка пов’язана з братами Суркісами, вчинила напад на координаторку громади з ландшафтного напрямку Юлію Бартле (Кононенко). У відповідь на її зауваження щодо правил паркування охоронцю він накинувся на неї і завдав удару в голову. Поліція відмовилась затримувати нападника (Авалян Людвіг Арамович, уроженець Дніпропетровської області), а кримінальне провадження глузливо зафіксувала за статтею, якою зазвичай кваліфікують домашнє насильство.

При цьому очільник «охорони» будівництва погрожував постраждалій, що вони через свої зв’язки в Солом’янському управлінні поліції зроблять винною її, а справжньому нападнику нічого не буде.

14 вересня 2019 року, практично одразу після нападу на Юлію Бартле (Кононенко), адвоката Геннадія Корбана Андрія Смирнова призначили в Офіс Президента України на посаду заступника голови Офісу. На той час головою Офісу Президента був інший адвокат Геннадія Корбана, Андрій Богдан.

30 вересня 2019 року представнику громади Роману Ратушному надійшла інформація про те, що його найближчим часом мають викрасти і вбити. З цього часу він почав переховуватись, а під його будинком громада постійно фіксувала автомобілі, зареєстровані на дніпровську фірму ТОВ «Автолюкс Плюс» (в минулому дочірня компанія ТОВ «Приват Лізинг»), пасажири яких стежили за будинком представника громади.

10 жовтня 2019 року Президент України Володимир Зеленський, відповідаючи на питання журналістів під час свого прес-марафону, пообіцяв розібратись в ситуації, що склалася в Протасовому яру. Проте результату досі нема. 

Перспективи боротьби за Протасів яр

В кінці 2019 року радник міського голови Києва Максим Бахматов заявив, що місто оскаржує всі судові рішення щодо будівництва в Протасовому Яру, винесені не на користь громади. А на території Яру, за його словами, планується створити парк на кшталт Центрального у Нью-Йорку. Активісти наголошують, що досі його обіцянка не виконана.

Незважаючи на суди і заборони, на сайті забудовника з травня 2019 року й досі йде продаж квартир комплексу. Потенційні інвестори забудови ризикують втратити гроші. 

Ініціатива мешканців Солом’янки, яка включила як повалення паркану та бійки з охороною, так і участь у судах та політичні переговори – одна з небагатьох, що створені «знизу» в Києві. Сумною традицією столиці стали псевдоактивісти та рекетмени, які, борючись із черговою незаконною новобудовою, беруть гроші за «невтручання» й зникають.

Цього разу мешканцям, які виявили ініціативу, «зникати» та відступати справді нікуди. 

Цікавим для читачів фактом є те, що охороняв забудову у травні 2019 року сумнозвісний Сергій Коротких (Боцман), член ультраправої партії «Нацкорпус», разом зі своєю охоронною фірмою. Потім, щоправда, він звідти щез, поступившись фірмі-конкуренту.

У перспективі кияни прагнуть створити у Протасовому ярі та прилеглому Солом’янському ландшафтному парку два регіональні ландшафтні парки (різновид об’єктів природно-заповідного фонду). Територія заслуговує на таке підвищення статусу через те, що там є червонокнижні рослини й тварини. Це дало б додаткові законодавчі гарантії проти будівництва на Батиєвій горі. Обґрунтування на створення ПЗФ у Ярі та Парку були написані та подані науковцями до муніципалітету ще у 2004 році, однак з того часу усі скликання Київради не давали їм ходу.

Процедура заповідання Батиєвої гори ускладнена тим, що вимагає погоджень із усіма власниками та орендаторами земель майбутніх ландшафтних парків. А це, коментує один із ініціаторів створення ПЗФ Олексій Василюк, голова ГО «Українська природоохоронна група», можливо лише за політичної волі усіх бізнесменів, наближених до влади, які захопили ділянки у Ярі з 2004 року (передовсім – ТОВ «Протасів яр» і ТОВ «Бора»).

26 травня 2020 року під стінами КМДА активісти вперше після введення карантину вимагали створити парк у Протасовому Ярі. На мітинг прийшли більше 50 людей.

Міський голова Києва Віталій Кличко того ж дня прокоментував акцію киян, запевнивши, що на найближчій сесії Київрада розгляне питання зміни цільового призначення частини земельних ділянок Протасового Яру на зелену зону. Зокрема, мер сказав: «Хочу запевнити громаду Протасового Яру: місто робить все для наведення ладу із землею урочища. На найближчу сесію Київради ми винесемо проєкти рішень про зміну цільового призначення частини земельних ділянок знову на зелену зону. Я хотів би, аби депутати нинішнього скликання відповідально поставилися до цього питання і підтримали ці проєкти рішень».

Нині активісти «Захистимо Протасів Яр» тиснуть на КМДА, щоб адміністрація столиці подала позов і оскаржила договір суборенди ТОВ «Дайтона Груп» і ТОВ «Бора». 


ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ КАНАЛ В TELEGRAM!

Підтримати редакцію:

  • UAH: «ПриватБанк», 5168 7422 0198 6621, Кутній С.
  • Patreon
  • USD: skrill.com, [email protected]
  • BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
  • ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0
  • DASH: XtiKPjGeMPf9d1Gw99JY23czRYqBDN4Q69
  • LTC: LNZickqsM27JJkk7LNvr2HPMdpmd1noFxS

Вам также может понравиться...