Попередня частина

Останнім часом ми все частіше чуємо про Традицію. Наївні люди думають, що це ідеологія «традиційних цінностей», «національної культури» тощо. Але це зовсім не так. Інтегральний традиціоналізм — вчення про те, як правильно відновлювати монархію та годувати правих інтелектуалів.

Ми знаємо, що універсальний реакційний рецепт вирішення будь-якої проблеми полягає у тому, щоб відкотити суспільний прогрес до попереднього «прийнятного» рівня. Суспільна деградація називається поверненням до норми. Такий метод відкочування до «попереднього збереження» зрозумілий для геймерів. На жаль, він не працює у суспільстві, бо герметична замкненість та телеологія у реальному світі відсутні. Ми не рухаємося від одного визначеної і завершеної події до іншої.

Традиція дає можливість підкреслити прийнятність деградації і показати нам, що таке колись існувало, і тому воно життєздатне. Найулюбленіші історичні зразки для наслідування традиціоналістів — феодалізм та східна деспотія. Про вади таких режимів ми можемо прочитати у шкільному підручнику історії. Самодержавна влада поширює навколо себе правовий безлад. Порядок у такому режимі означає ієрархічно внормоване нерівноправ’я.  Така система породжує зловживання, бо ті, хто мають владу і панівне становище — безкарні. Сучасна національна держава побудована за принципом рівності громадян перед законом, що унеможливлює феодальне скотство, але і тут до справедливості далеко. Феодальне ж суспільство корумповане тотально.

Східна тиранія буде працювати, якщо вчасно зламати всі телефони, розпиляти залізницю на брухт та примусити людей відмовитися від вирощування картоплі на присадибній ділянці.  Інакше люди будуть надто мобільні, інформовані та ситі. Із таким народом нормальну деспотію та кастову систему не збудувати. Українська людність не складається із голодної малоінформованої юрби. Цей народ тримали у покорі насильством та брехнею. Українці не поважали чужу і «свою» владу з давніх давен. Про це свідчить хоча б принизливий ритуал «інавгурації» кошових отаманів. Українською ідеологією може бути анархізм, республіканізм американського штибу, лібералізм, лібертаріанство різних типів. Оце і є Традиція. Нестор Махно, певно, єдиний правдивий український традиціоналіст, якого ми знаємо.

***

Якщо ви розумієте сутність більшовизму, то знаєте, що більшовизм не є реалізацією ідеї робітничо-селянської влади. Це влада радикальних інтелігентів, що «привносять» трудящим спеціально розроблену у тиші кабінетів «класову свідомість». Інтелігенція та бюрократія правлять робітничим класом, контролюючи його існування. Тим, хто цікавиться механізмами більшовицької партократії, варто почитати про це у соціолога Пьєра Бурдьє. У своїх наукових роботах він препарував і партії, і інтелігенцію. Непогано про більшовицьких інтелігентів-«якобінців» писав і український анархіст Петро Аршинов. Якщо вже хтось в сучасній Україні схожий на більшовиків, то це прихильники Традиції.

2009 року було засновано Український Традиціоналістичний Клуб, що входив до «інтертрадиційного» міжнародного угруповання російськомовних інтелігентів. Це середовище відкрито планувало накинути свою «духовну» владу та авторитет правому руху. Як рольові моделі вони розглядали давні кастові суспільства, що забезпечували сакральну владу інтелігентів-жерців, та… більшовицьку партію.

Про ту інтертрадиціональну спільноту ви можете чимало нагуглити за словом «інтертрадиціонал», якщо у вас є багато вільного часу і натхнення. А от короткий виклад історії любові та ненависті між українським та російськими традиціоналістами можна знайти у інтерв’ю партійної функціонерки «Національного корпусу» Олени Семеняки. За посиланням вона виправдовується за контакти з московитами, розповідає про великий інтелектуальний внесок колишнього члена «Партії Регіонів» і провідного «французького монархіста» Едуарда Юрченка та пояснює значущість ідей Олександра Дугіна для праворадикального руху і обставини, за яких вона фотографувалася у його компанії. На думку Олени Семеняки, Дугін так і не зміг стати справжнім «консервативним Троцьким»,  проявити послідовність і твердо висловитися проти путінського режиму, який так і не дотягнув до необхідного (для пані Семеняки) рівня традиціоналізму.

«Как отмечал и радикальный мыслитель Azsacra Zarathustra, лучше всего Дугину дается «зеленый» эзотеризм в духе Густава Майринка и Евгения Головина. Продолжая эту мысль, было бы неплохо, если бы Дугин остановился на создании радиопередач вроде Finis Mundi, творящих позитивную мистификацию вокруг идеи Третьего Пути, вместо того, чтобы выстраивать ее вокруг московского истеблишмента. Ибо в реальности все несколько иначе: привел в движение Голем ЛДНР – будь добр, неси за это ответственность».

Чимось це нагадує інвективи Леніна, що лає «зрадника» Карла Каутського та водночас хвалить його ранні тексти, що вплинули на концепцію більшовицької партії. Ще Гегель зауважував, що історія має тенденцію повторюватись.

***

Коли зацікавлені підлітки дивляться, як із живота молодого рома випадають кишки, то це можна назвати традиційним для племінного суспільства способом боротьби за ресурси, навіть якщо юні неонацисти ніколи не збиралися лазити по смітниках. Можна це навіть назвати кшатрійсько-спартанською ініціацією, якщо дивитися на це як на частину Традиції. Втім, це все одно буде лише акт тупої жорстокості, яку виправдовує ультраправа ідеологія.

Квазірелігія та ідеологія дають виправдання особистій гріховності, ницим вчинкам, варварству. Якщо є Бог, то все дозволено і буде прощено. Gott mit uns! Втім, немає жодних причин вважати, що на їхній стороні саме Бог, а не Диявол. Може краще не «Gott mit uns», а «In God We Trust»?

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ КАНАЛ В TELEGRAM!

Підтримати редакцію:

• UAH: «ПриватБанк», 5168 7422 0198 6621, Кутній С.
• USD: skrill.com, [email protected]
• BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
• ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0
• DASH: XtiKPjGeMPf9d1Gw99JY23czRYqBDN4Q69
• LTC: LNZickqsM27JJkk7LNvr2HPMdpmd1noFxS