«Все що відбулося в Каневі, залишається в Каневі». Історія сексуальних домагань на літній практиці в КНУ

Петро Романенко

В біологів з Київського національного університету імені Шевченка є особлива приказка: «Все що відбулося в Каневі, залишається в Каневі». Цим текстом я планую перервати замкнуте коло щодо замовчування сексуальних зловживань з боку одного з викладачів – Петра Олександровича Романенка. Трохи про головного героя: кандидат наук, начальник Канівської практики протягом, вдумайтеся, 12-ти років, доцент. І майстер домагань до студенток, подекуди – неповнолітніх.

На першому курсі Романенко викладав в мене ботаніку нижчих рослин. Під час теоретичних занять в Києві він не зважав на особистий простір студенток, підсаджувався за парти, занадто близько підходив і обіймав, коли показував як працювати з мікроскопом. Трохи флірту там, трохи залицянь тут. Але ніхто не звертав на це уваги. Це ж просто жарти. Просто слова. Ну і він же викладач, хто йому що скаже.

Він же викладав під час виїзної практики в Каневі. Сталося так, що це був перший з чотирьох тижнів в Канівському природному заповіднику. Ботаніку нижчих рослин та водосростей поставили на перший тиждень. Окрім ходіння по болотам в гумових чоботах, збирання та розглядання матеріалу були й менш приємні моменти.

Наприклад, одного дня, після екскурсії він пропонує підвезти мене і ще декількох студентів до Канівського «АТБ» на машині. Коли мій одногрупник сідає вперед, він зупиняє його і каже: «Хай дівчина сяде спереду, буде стюардесою, бажано, щоб була найкрасивішою». Ніхто особливої уваги тоді не звернув. Окрім мене, звичайно, бо сісти довелося мені.

Як під час екскурсії на човнах.

Так ситуація виглядала моїми очима: ми пішли на човнах на острів, де, за словами Романенка, унікальні умови, «роза вєтров». Гребеш годину туди, годину назад. Потім лісом через хащі та кущі — півгодини, вглиб, за грибами та лишайниками. Стоїмо серед лісу, на косі, ніхто не знає дорогу (окрім викладача), зв’язку немає, Інтернету й подавно. Оскільки ми йшли через ліс, до одягу причепилося повно будяків. Романенко щось розказує, потім його погляд відволікається на будяки, що пристали до стегон моєї одногрупниці. І він перериває лекцію про трутовики й видає: «Ого! Хотів би я бути цією рослиною на вашому одязі». Підходить до дівчини, і не питаючи дозволу, починає обтрушувати з її штанів будяки. І сміється. І одногрупники мої сміються. Це ж просто жарт. Всі, окрім мене. А дівчина німіє і не може поворухнутися.

Ніч перед заліком, п’ятниця. Відбій, 22:00. До нас в кімнату вривається Романенко. Всі в нічних сорочках. Викладач п’яний, ледве розмовляє. Звертається до мене, каже що обов’язково залік складу, якщо така красива. А потім розказує і показує «на пальцях» як правильно робити… кунілінгус. З кімнати його вивів черговий викладач. Всі дні після цього в мене не зникав страх, що це трапиться знову. Бо він сказав, що в нього є ключі.
Зі слів однокурсниць та однокурсників, старших студентів та випусників:

2012: Студентська дискотека. Петро Олександрович п’яний, лізе цілуватися, хапає за сідниці студенток.

2018: Ситуація повторюється. Серед тих, до кого він лізе, неповнолітні. В тому числі, троє з чотирьох дівчат, що жили в нашій кімнаті. Всі, окрім мене. Бо мене на дискотеці не було через укус кліща.

2012: Петро Олександрович під час занять жартує зі студентами, що прийде до одних дівчат вночі у кімнату, бо в нього є ключі. І приходить одного разу після відбою. Підсідає на ліжко, ініціює розмову, кладе руки на коліна. Дівчина зізналася, що потім всю практику боялася і погано спала.

2018: Те саме, багато разів заходив до дівчат в кімнати без дозволу. Розмови вже про кунілінгус.

2018: Ще день, навколо вогнища четверо: директор заповідника, викладач і дві студентки. Одну з них він недоречно торкається, намагається погладити сідниці. Директор заповідника мовчить. Дівчина німіє. Вона — неповнолітня. Романенко 48 років. Потім Романенко кудись піде, а начальник охорони заповідника почне розказувати, спокійно, ніби нічого тільки що не сталося, про «зону» і ножі.

2013: «Вогнище», Романенко притискає до себе студентку, підсідає до неї, залицяється. Друг дівчини каже: «Припиніть це негайно». Далі Романенко бере сокиру, просить хлопця відійти для розмови. Романенко каже:

– Я роблю все, що мені хочеться. І їм.
– Ви гвалтуєте. Фізично та морально. Мені це не подобається.
– Я тебе вижену з інституту, ти мені таке казати будеш?

Зрештою, студента не вигнали, як і самого Романенка, власне.

2018: «Вогнище», п’яний Петро Олександрович звертається до однієї з дівчат: «Чого ви тремтите? Замерзли? Зігрійте її». Хтось каже «А чого ви не зігрієте?» Відповідь: «Я не можу, бо в мене тютюрка встане».

В 2018 році студенти першого курсу звернулися до начальника практики, написали заяву. Владлен Миколайович Трохимець повірив студенткам і пригрозив любителю лізти до них. Але до дирекції заяву не відправив.

В кінці 2018 року було повідомлено про рішення відсторонити Петра Олександровича від викладання під час Канівської практики. Але цього недостатньо – він досі викладає в ННЦ.

23 січня 2019 року була написана повторна заява з вимогою звільнити Романенка. Вона досі розглядається.

Від себе додам: моя канівська практика була повністю зіпсована страхом. Ніхто не має почуватися так само. Університети мають бути безпечними та вільними від сексуальних домагань. Ніколи не мовчіть, коли бачите насильство. Замість звинувачення жертви публічно засуджуйте мерзотника, який до неї лізе.

Сподіваюся, Біофак КНУ зміниться на краще.


ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ КАНАЛ В TELEGRAM!

Підтримати редакцію:

  • UAH: «ПриватБанк», 5168 7422 0198 6621, Кутній С.
  • USD: skrill.com, [email protected]
  • BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
  • ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0
  • DASH: XtiKPjGeMPf9d1Gw99JY23czRYqBDN4Q69
  • LTC: LNZickqsM27JJkk7LNvr2HPMdpmd1noFxS

You may also like...