Воєнний стан: три поради незлісним порушникам

Вперше в історії незалежної України Президент та парламент на 30 днів «поставили на паузу» частину законодавства мирного часу, запровадивши правовий режим воєнного стану. Більшість простих мешканців тих 10 областей, де діє новий правовий режим, переймаються питаннями: Які права і свободи обмежено? За яких підстав і в який спосіб? А головне — що робити, якщо влада зловживатиме своїми новими повноваженнями? І які санкції чекають за непослух?

Щоб докладно відповісти на усі ці питання, потрібно написати дуже розлогу статтю, схожу скоріше на наукову роботу з права. Сподіваюся, хтось все ж зробить це за місяць воєнного стану. А зараз зосереджуся на розкритті питання про порушників режиму.

Трохи прелюдії. Як відомо, Президент в своєму Указі №393/2018 «Про введення воєнного стану в Україні» передбачає можливість накладати додаткові обмеження низки конституційних прав і свобод, у порівнянні з тим, що зазначено у Конституції, а також дав відповідні завдання тим суб’єктам влади, які мають право запроваджувати та здійснювати ці обмеження. Межі, обсяг, підстави і способи обмежень, а також інші правовідносини під час режиму описані як в профільному Законі «Про правовий режим воєнного стану», так і в ухвалених при усіх попередніх президентах законах:

  • «Про оборону України»;
  • «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»;
  • «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»;
  • «Про Національний банк України»;
  • «Про телекомунікації» тощо.

А також в постановах Кабінету Міністрів, якому делеговано повноваження регулювати частину питань.

Нормативно-правових актів з нормами про воєнний стан накопичилось доволі багато. Звідси випливає небезпека зловживань правовим режимом на місцях попри щирі обіцянки топ-політиків і очільників військового командування, що «все буде добре», у які хотілося б вірити. Проте незнанням середньостатистичного українця всіх цих норм легко скористатися. Що ж робити в таких випадках?

Уявімо, що ви — мирний порушник правового режиму. І порушуєте його правила через незнання або якісь причини, коли не порушити неможливо. Тобто одразу відкинемо випадок, коли ви їдете в автомобілі і відмовляєтесь зупинитись на вимогу нацгвардійця, через що він, згідно з Законом «Про Національну гвардію України», тепер має право стріляти по авто.

1. ЩО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ЗА ПОРУШЕННЯ

Вас можуть затримати. Але лише за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі (ст. 185 КУпАП). Тож для того, щоб дізнатися, чи розпорядження або вимога дійсно законна, спробуйте дізнатися, на які конкретно нормативно-правові акти посилаються ті, хто вас затримує (і, відповідно, чи ці люди взагалі мають право когось затримувати). Ну і майте під рукою номер телефону правозахисних організацій або знайомого чи державного адвоката:

  • «гаряча лінія» ГО «Правозахисний центр «Поступ» та ГО «Асоціація УМДПЛ»: (099)297-64-36;
  • Координаційний центр з надання правової допомоги: 0(800)213-103

Далі буде суд. Але завдяки Революції Гідності ми отримали прогресивний склад Конституційного Суду, який нещодавно унеможливив ваш адміністративний арешт до того, як завершиться апеляція (читайте Рішення КСУ № 10-р/2018 від 23.11.2018). Тому час «покачати права» у вас буде. Ну і раджу триматися стратегії на отримання штрафу, якщо ви дійсно щось порушили.

За порушення вимог та невиконання заходів правового режиму у вас також мають право вилучити телефон, комп’ютер, відео- і аудіоапаратуру, телекомунікаційне обладнання та інше майно. Але не просто так, а за певною процедурою. Має бути складений акт із, зокрема, зазначенням назви військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна. Можливе також попереднє або майбутнє повне відшкодуванням вартості. Докладніше про все це читайте у законах «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану» та у Цивільному кодексі України.

В цьому контексті важливо додати, що заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України Родіон Тимошенко вже заявив під час брифінгу в прес-центрі Міністерства оборони, що конфіскації приватного майна не передбачається. А заступник Міністра Іван Руснак додав, якщо «хтось в камуфляжі» прийде забирати ваше майно, то треба викликати поліцію.

2. ДО ЧОГО АПЕЛЮВАТИ

Перш за все, до чинного українського законодавства, якщо його знаєте або маєте куди підглянути. І пам’ятати, що не всі обмеження були автоматично запроваджені одночасно з введенням воєнного стану.

Але насправді в сьогоднішніх умовах, коли президентські вибори, як то кажуть, на носі, а Верховний головнокомандувач Збройних Сил — один з кандидатів, то усі публічно озвучені обіцянки Петра Порошенка щодо воєнного стану одразу перетворюються на передвиборчі. Що мусить політичним чином зменшити весь «арсенал» можливих обмежень.

Зокрема, Петро Олексійович вже встиг заявити, що не передбачає «жодних заходів, пов’язаних із обмеженням прав і свобод громадян, впровадженням цензури», що обмеження будуть застосовуватися «виключно у випадку наземної російської воєнної агресії», і що обмеження будуть введені для російських громадян, а не для українських.

Апелюйте до слів Головнокомандувача під час розмов з силовиками.

3. А ЯКЩО БИТИМУТЬ/CТРІЛЯТИМУТЬ?

Якщо ви дійсно мирний порушник, то права такого силовики, звісно, не мають. Профільний закон навіть декларує наступне: «Введення воєнного стану не може бути підставою для застосування тортур, жорстокого чи принижуючого людську гідність поводження або покарання».

Якщо ж вам дійсно трапиться силовик-злочинець, і доля подарує час на дебати про його обов’язки і норми чинного законодавства, то нагадайте йому про наступні статті Кримінального кодексу:

  • катування (ст. 127 ККУ);
  • побої і мордування (ст. 126 ККУ);
  • нанесення тілесних ушкоджень (ст.ст. 121-125, 128 ККУ);
  • насильство, протизаконне знищення майна, а також протизаконне відбирання майна та розбій під приводом воєнної необхідності в районі воєнних дій (ст. 433 ККУ);
  • грабіж (ст. 186 ККУ);
  • розбій (ст. 187 ККУ);
  • вимагання (ст. 189 ККУ);
  • заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (ст. 190 ККУ);
  • привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 ККУ);
  • погроза знищення майна (ст. 195 ККУ);
  • погроза вбивством (ст. 129 ККУ);
  • вбивство (ст.ст. 115-116 ККУ);
  • незаконне затримання (ст. 371 ККУ);
  • незаконне позбавлення волі або викрадення (ст. 146 ККУ);
  • насильницьке затримання, викрадення або позбавлення волі людини (ст. 146-1 ККУ)
  • зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ);
  • перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 ККУ);
  • перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (ст. 426-1 ККУ);
  • самоправство (ст. 356 ККУ) тощо.

Але більше, мабуть, допоможе оголошення інформації про те, що інші люди (родичі, знайомі, адвокат) знають де і з ким ви зараз знаходитесь. Причому у ваших інтересах, щоб це дійсно було правдою.

Корисною буде і відео- чи аудіофіксація злочинних дій. Як би важко не було здійснювати запис.

Варто також мати в телефоні наступні номери:

  • «Гаряча лінія» Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України: (044)454-73-08 (у робочий час), (044)456-73-03, (044)454-73-03 (у неробочий час);
  • «Гаряча лінія» Військової прокуратури об’єднаних сил: (062)646-48-46;
  • Телефон довіри Головного управління Національної гвардії України: (044)226-22-52;
  • «Гаряча лінія» Національної поліції України: 0(800)50-02-02;
  • «Гаряча лінія» Генеральної прокуратури України: (044)200-76-24;
  • Телефон довіри Державної прикордонної служби України: (044)527-63-63;
  • «Гаряча лінія» Служби безпеки України: 0(800)50-14-82.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ КАНАЛ В TELEGRAM!

Підтримати редакцію:

  • UAH: «ПриватБанк», 5168 7422 0198 6621, Кутній С.
  • USD: skrill.com, [email protected]
  • BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
  • ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0
  • DASH: XtiKPjGeMPf9d1Gw99JY23czRYqBDN4Q69
  • LTC: LNZickqsM27JJkk7LNvr2HPMdpmd1noFxS

Вам также может понравиться...