Рожева Жінка в часи війни

В одній з віденських галерей, невеликій Albert Art Gallery, відбулася виставка робіт українських художниць Олени Штепури та Ксенії Дацюк “Етапи”. Мистецька рефлексія війни не є чимось першочерговим в момент кульмінації збройного спротиву, але є тим, що фокусуватиме на собі увагу в момент, коли війна закінчиться. Тож пропонуємо до вашої уваги рефлексію на роботи Ксенії, котрі вже зараз окреслюють траєкторії того, яким чином йтиме мистецька мова про війну, яка відбувається прямо зараз.

Однією з ключових властивостей смислу є нестатичність середовища, в якому він виникає. Тому аби відстежити смислові асамбляжі робіт Ксенії, варто, насамперед, звертати увагу на динамічні елементи її робіт. Така динаміка відстежується як мінімум на кількох рівнях. Перш за все , вкрай важливими є трансформації, що спіткали роботи Ксенії з початку війни, те як ті чи інші композиційні елементи перекочували в роботи, написані вже за часів «нового світу», світу воєнної брутальності, що руйнує «psycho», а також потенції спротиву, що збирає «psycho» знову докупи.

Передовсім ця воєнна трансформація стосується того, як Рожева Жінка – постійна персонажка робіт Ксенії – змінюється вслід за історичними струсами. Ось як вона була представлена в довоєнних роботах:

В обох роботах, що їх ми розглянемо далі,  спостерігаємо, як цей буржуазний (і, звісно, дещо іронічний щодо власної буржуазності) міський образ зіштовхується з епічною подією війни, і як він переживає цю подію двома різними способами.  

Одна з робіт Ксенії воєнного часу, «Спинилась мить» скомпонована з об’єктів, які відрізняються одне від одного перш за все власною динамічністю.

“Спинилась мить” 2022

Уже в назві цього твору Ксенія підштовхує нас до того, аби сприймати його в контексті темпоральності. Елементи композиції формують її єдність, утворюють асамбляж, маючи геть різний темп власної динаміки. Так, якщо дивитися на полотно як на поле співвідношення статики та динаміки, дійсно динамічними видаються два об’єкти: голова рожевої жінки та зайці. Але динаміка зайців та голови рожевої жінки оформлені різним чином. Ми бачимо, що зайці як не-людські створіння в динаміці часу здатні зберегти власну форму; в той час голова, місце людської раціональності та свідомої себе психіки, втрачає форму, піддаючись впливу часу. Динаміка зайців – динаміка, що не викликає безформенного безумства, адже війна – вигадка «лисої мавпи з неврозом», яка не може бути ані реалізована, ані помислена поза людською головою. І ця вигадка містить в собі не лише концентрат імперіалістичної політики, але ще і концентрат людської невротичності.

Динамічність зі збереженням власної форми – темпоральність самої природи, час як такий, в той час як динамічність, що руйнує форму – темпоральність психіки, враженої війною, переживання часу, яке вибиває із колії звичного життя. Марш об’єктивного духу, що змушує скроні безумно пульсувати.

Розрив поміж двома динаміками нагадує слова Сергія Жадана з однієї з його поезій, присвячених війні ще у обмеженій Донбасом та Кримом формі:

Формуються світло й темрява, складаючись разом
Літнє сонце перетікає в зими
Те що діється нині з ними всіма називається часом
Головне розуміти, що все це діється саме з ними

Інший цікавий елемент композиції – відносна застиглість та нерухомість решти тіла попри хаотичну динамічність голови. Цей контраст демонструє, що попри всю втілесненність психічного життя війна викриває розрив між ними. Тіло до своєї фізичної та безпосередньої зустрічі з війною зберігає відносну стабільність – просить їжі та сну, менструює та збуджується. Або ж лякливо застигає, напруживши м’язи, спиняє мить, коли голова все так само занурена в хаотичний потік думок та афектів.

Моє близьке до цього переживання свого часу вилилось в наступні рядки:

відстань заліплена
маркими відгомонами

слизькою м'язовою тканиною
прошита навиворіт

як зкусаним язиком
непевно пробормочена відповідь

як неприсутністю
березнева освячена хіть

Інша робота, яке демонструє вкрай цікаву трансформацію образу Рожевої Жінки “Форма води”:

“Форма води” 2022

На мою скромну думку, це найсильніша робота Ксенії, і, можливо, одна з найважливіших живописних робіт, що з’явились в українському мистецтві від початку війни.

Важливість «Набуваючи форму води»передовсім в тому, що це одна з перших живописних робіт, що переживає війну не безпосередньо, а вписує цю комплексну історичну подію в інтимний світ самості. Війна у свій багатоманітності сенсів, що вона породжує, діє вже не як безпосередній жах і навіть не як рішучий заклик до спротиву. На певному етапі усвідомлення війни кордони різних афективних станів, котрі вона викликає,  – печалі, апатії, жаху, але також і перевідкриття дрібних радощів, любові, вітальності – розмиваються.  Досвід, що містить в собі значну різноманітність елементів, втрачає і власну інтенсивність, стаючи не чим іншим як тихою стихією – контекстом, котрий стає звичним і навіть нормалізується, але тим не менш зачіпає і трансформує найглибші та найтендітніші ділянки самого існування. Така стихія попри те що є тихою, геть не є пасивною. Попри відсутність гучної пронизливої форми, ця стихія змінює саму форму того, яким чином ми є. Війна перетворюється з події, що розриває нормальність (як це відбувається в «Спинилась мить»), на стихію, що започатковує нову нормальність і змушує приймати її форму.  

Іншим важливим елементом композиції є жіноча фігура, що дублюється в рожевій та сіро-тілесній варіаціях. Як вже було сказано, рожева жінка подорожує між роботами Ксенії і тут ми спостерігаємо, як вона «набуває форми води», тим самим втрачаючи свою рожевість на користь анонімної та позбавленої вітальності сірості. Але ця втрата рожевості під тиском тихої всепроникаючої стихії війни не може бути чітко відділена від процесу здобуття нової форми, подія чого, власне, і винесена в назву роботи. Війна, стаючи тихою, але потужною стихією – знебарвлює, ніби змиваючи зі шкіри рожеву фарбу, але в той же час, окреслює розмиті контури нової тривожної дійсності.

Ксенія вловлює радикальну мінливість нашої химерної історичної дійсності, демонструючи її у кількарівневий динаміці своїх робіт. Ця химерність може бути виражена як оприявлені війною розриви в динаміці психіки, тіла, світу зовнішнього. Або ж як невизначенна безформність нової дійсності, що прагне обволокти шкіру, розчинивши рожеве покриття. 


Додавайтеся в телеграм чат Нігіліста

Підтримати редакцію:

  • UAH: «ПриватБанк», 4149 6293 1740 3335, Кутній С.
  • USD, EUR: PayPal, [email protected]
  • Patreon
  • USD: skrill.com, [email protected]
  • BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
  • ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0
· Места:

You may also like...