[ENGLISH VERSION IS BELOW]

Росію треба добивати. Мочити з усіх фронтів, розхитувати зсередини. Випалювати цю державу як українські селяни випалюють суху траву.

Мир на умовах відкочування до стану 23 лютого 2022 року, про який говорять інсайдери — це не мир, а лише короткотривале перемир’я, що завершиться відновленням сил Росії та наступною хвилею вторгнення.

Прийнятним мінімумом можуть бути лише такі умови, як виведення російських військ із Криму й Донбасу, а також репарації, які щонайменше покриютб втрати за найприскіпливішими оцінками. Принаймні це забезпечить Україні стабільність.

Однак цього в довгостроковій перспективі не буде достатньо. Виконання таких умов, можливо, принесе заспокоєння та компенсацію за страждання наших людей в останні вісім років. Однак це не вгамує нашої ненависті й не заборонить Росії будувати подальші імперіалістичні плани.

Для безпеки ми маємо добитися щонайменше зміни режиму в Москві, а щонайбільше — розвалу Російської Федерації в її сучасному вигляді. На місці тюрми народів має постати сім’я вільних і демократичних країн, у яких буде реалізовано історичну справедливість і право народів на самовизначення. 

Те, що залишиться від Росії, має стати вільним від диктатури, імперіалізму та мілітаризму. Лише так ми забезпечимо свою недоторканність, а також розквіт свободи й благополуччя для всього східноєвропейського регіону. Досягти цього буде важко.

Можливо, на це підуть довгі роки, і війна завершуватиметься поступово, починаючи з виведення російських військ і закінчуючи ліквідацією злочинної держави — РФ.

Перш за все ми маємо вистояти. Все інше — потім. Але обов’язково.

***

​​The Russian Federation must be attacked on all fronts, sabotaged from the inside and liquidated. This monster should be burned down like dry grass. A peace treaty with Russia that implies rolling things back to what they were on February 23, 2022 — isn’t a real peace treaty. It’s a short term truce that Russia will use to recover its army and invade again.

Acceptable conditions of the peace treaty must include the withdrawal of all Russian troops, including those stationed in Crimea and Donbas, as well as reparations that will at least cover the losses according to the most pedantic estimates. That’s the minimum that will help to stabilize Ukraine. 

However, this will not be enough in the long run. The fulfillment of these conditions may bring relief and compensation for the suffering of our people over the past eight years, but this won’t take away our hatred and will not stop Russia from building further imperialist plans. 

To insure everyone’s security, we must achieve at least regime change in Moscow, and at best, the collapse of the Russian Federation in its current form. Instead of the Prison of the People, the Family of Free and Democratic Countries should be built, the one that will restore historical justice and implement the right of peoples’ self-determination.

What remains of Russia must become free of dictatorship, imperialism and militarism. Only then will we ensure our integrity and the prosperous, flourishing freedom for the entire Eastern European region. 

This won’t be easy, perhaps it will take many years to achieve. The war might end gradually, starting with the withdrawal of Russian troops and ending with the annihilation of the Russian criminal state. But first of all, we must persevere. Everything else is inevitable.