Сталося найгірше. Вісім років замороженого вторгнення Росії в Україну завершилися вибуховою кульмінацією — нападом сотень тисяч військових Збройних сил Російської Федерації по всіх кордонах України з Росією і частково Білоруссю. Владімір Путін перебуває у повній інформаційній та ідеологічній ізоляції, а тому його вимоги до українського керівництва звучать так безглуздо. Російські війська мають сильну артилерію, ракети й авіацію, однак не можуть нічого протиставити українцям у прямому зіткненні, здаються у полон цілими підрозділами або розбігаються в надії повернутися додому. Наша країна засіяна російською бронетехнікою та мертвими тілами загарбників. Путінському режиму плювати на життя власних військових.

Не маючи змоги перемогти українців на землі чи змусити уряд піти хоча б на якісь поступки, росіяни б’ють по цивільних і нищать міста. В окупованих населених пунктах вони знущаються над місцевими, показово вбивають, грабують, ґвалтують та пиячать. Окупанти розгублені, налякані та зневірені, у них немає жодної мотивації, крім як зберегти свої жалюгідні життя чи помародерствувати. Навряд чи солдати Росії вірять у легенду війни так само глибоко, як у неї вірять обивателі перед телевізором — їм просто хочеться, аби все це якомога скоріше закінчилося. А ще їм хочеться прихопити додому трофеї, відібрані у цивільних: машини, побутову техніку, електроніку, одяг, спиртні напої та назвіть домашню консервацію. 

Наразі в Росії панує без перебільшення фашистський режим — на рівні як державної системи, так і ідеології. Заяви урядових пропагандистів нічим не відрізняються від того, що випускало Міністерство Йозефа Геббельса в Третьому Рейху — подекуди складається враження, що сучасна російська ідеологія списана з нацистських методичок кінця тридцятих років. Це повний абсурд, що має багатосоттисячну армію, купу техніки, ракети, винищувачі та ядерні бомби. Наразі Росію відрізають від економічного та культурного співробітництва з усім світом. Її національна валюта стрімко девальвується, полиці магазинів швидко порожніють, народ втрачає робочі місця. 

Найбільш світлі голови поспішають виїхати за кордон, оскільки не вірять у російську революцію: в Путіна, незважаючи на економічні санкції та шалені військові втрати, все досі під контролем. Російська поліція переслідує, б’є та катує, а російська буржуазія, підмурок кремлівського режиму, навіть не думає з цим щось робити. Має пройти не один місяць голоду, безробіття та суспільної депресії, перш ніж з державної машини почнуть вилітати перші гвинтики. Однак поки це станеться, загине не одна сотня українських військових і, що найголовніше, не одна тисяча українських цивільних, включаючи дітей. Ворог не знає співчуття, у нього немає ні совісті, ні порядності, він готовий на будь-які військові злочини заради перемоги, якої йому все одно не досягти. Росія буде закидати Україну консервними бляшанками з людським фаршем, доки в неї не закінчиться пальне, аби довезти чергову партію майбутніх мерців на бойові позиції. Її солдати будуть воювати без їжі, води й тепла, доки мають набої та снаряди. 

У цей жахливий час українці демонструють не лише відважність і самопожертву, а й дивовижний рівень усіх інших людських чеснот. Нам плювати на етнічне походження, віросповідання, соціальний статус і мову один одного — ми об’єднані спільною вірою у свободу та справедливість, а також спільною ненавистю до ворога і його ідей. Ми прагнемо перемоги не заради хворобливих фантазій про домінування. Нам не потрібні вожді. Ніхто з нас не отримує садистського задоволення від принижень інших людей. Однак наша хата — більше не скраю, а наш брат і сестра — більше не безправні трудові мігранти. Україна натерпілася вдосталь, і розплата за всі злочини проти нашого народу буде страшною. Відтепер жодне перемир’я не зупинить нас від кінцевої мети — знищення Російської Федерації та підконтрольних їй режимів. 

Ми маємо звільнити не лише Україну, включно з Донбасом і Кримом, а й сусідню Білорусь. Росія буде вичищена від фашизму та, ймовірно, переформатована — таким чином, щоб її існування ніколи більше нам не загрожувало. Це буде демократична Російська Республіка, позбавлена ядерної зброї та імперіалістичних можливостей. Ймовірно, сучасна РФ буде розділена на частини, і це буде так само справедливо для народів, що її населяють. Росіяни мають пройти повний курс дефашизації, а якщо точніше — дерусифікації, і це буде нелегкий період. Зрештою, вони вже зараз починають страждати. Однак їхнє положення в майбутньому великою мірою залежить від їхньої рішучості зараз — чим більше сміливості на повстання знайдуть сьогодні, тим менше страждань матимуть завтра. Враховуючи впертість лояльної Путіну буржуазії, я б на місці росіян почав повстанське насильство саме з неї, однак це вже їхня справа. Діло України зараз — вистояти.

Справа України у майбутньому — зберегти та примножити всі політичні та гуманітарні завоювання, що нам дісталися з початком війни. Вільнодумство, братерство й солідарність мають стати гімном громадянського життя нашої країни майбутнього. На жаль, прогрес дається шляхом великої крові, і завданням після відбиття агресії, що тане, наче сніг навесні, буде збереженням цього здобутку. Український народ заплатив велику ціну за те, щоб зберегти свій дух під російськими бомбами, і цей дух має закріпитися на століття. Ми не допустимо в післявоєнній Україні жодних проявів диктатури, жодних проявів жадібності та брехні. Українці — тобто всі люди, що творили цю країну та її ідеали — будуть насолоджуватися свободою та добробутом, а безправ’я і бідність стануть синонімами ненависного російського фашизму і його злочинів.

Майдан у 2014 році призвів до незворотних демократичних змін, які вдалося зберегти попри всі воєнні та економічні негаразди. Повномасштабна війна у 2022 році стане фактором, що примножить здобутки свободи і справедливості в Україні майбутнього. Без сміливості й жертв восьмирічної давнини ми б не простояли в цій війні ні дня. Військова міць і лідерська самовідданість не вартують нічого без величного духу народу. У нас іще будуть і сльози, і горе. Однак ми покінчимо з диктатурою і рабством довкола нас назавжди. Україна може стати центром волелюбного світу, прихистком, надією і дороговказом для всіх поневолених, гноблених, гнаних і голодних — і в наших руках є все, щоб втілити цю мрію в життя.

Підтримати редакцію:

• UAH: «ПриватБанк», 4149 6293 1740 3335, Кутній С.
• USD, EUR: PayPal, [email protected]
• Patreon
• USD: skrill.com, [email protected]
• BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
• ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0