Курсанток Військового інституту Київського національного університету імені Шевченка готують до участі в параді на День незалежності. Вони крокуватимуть у парадних одностроях, високі підбори клацатимуть об асфальт Хрещатика, синхронно рухатимуться дівочі ноги під коротенькими спідницями… Принаймні, саме такі висновки можна зробити з фоторепортажа про їхні тренування, який опублікувало на своїй Facebook-сторінці Міністерство оборони України. Невдовзі після публікації адміни закрили можливість коментування — бо в коментарях понеслась хвиля обурення, а цивілізовано відповідати на реакцію громадськості панам генералам не дозволяють «стандарти хотівших в НАТО». 

Обурення цілком природне: з першого ж погляду видно, що виснажливі тренування з парадного кроку в максимально незручному для цього взутті — це знущання і шкода для здоров’я курсанток. Але тут є не лише перший погляд. В цієї фешн-мілітарі-показухи кілька сенсових шарів.

По-перше, це глибоко цивільний підхід до параду як до видовища, шоу, яке має розважити глядача, демонструвати йому гарних дівчат, що вміють синхронно рухатись і при цьому виглядають конвенційно-жіночно. Військового сенсу така «коробка» не має. Військовий захід у країні, що воює, має демонструвати серйозність, міць, рішучість, силу і небезпеку. Саме тому жіноча коробка на одному з минулих парадів йшла у польових одностроях, у берцях, зі зброєю. Це була показуха, бо окрема жіноча коробка це завжди показуха. Але ця показуха не була безпідставною, бо мала на меті продемонструвати (хай дуже незграбно) подолання дискримінації за статевою ознакою та вільний доступ жінок до військової служби. Та й загалом та коробка символічно відображала реальний стан: жінки в армії носять таку саму форму, як і чоловіки — камуфляж і берці. З огляду на це, цьогорічний марш у «парадці» на підборах — це крок у розумінні ролі жінки в армії. Бо демонструвати коробку офісних ляльок — це неповага і до війська, і до курсанток, які навряд чи мріють бути офісними ляльками.

По-друге, це глибоко чоловічий підхід до параду — у найгіршому сенсі. Парадна жіноча військова форма — традиційний інструмент відвертої сексуалізації жінки. Ні, безумовно, ця форма гарна. Деякі жінки зауважили, що військовослужбовиці цілком можуть прагнути поєднання стильного, жіночного вигляду із честю належати до армії. Але проблема в тому, що в армії практично немає простору для особистого вибору: хочеш ти виглядати привабливо чи ні. Носіння форми суворо регламентовано, і цей регламент не узгоджується з бажанням та настроєм військових. Жінка в армії — солдат, а не прикраса. Вона туди прийшла для того, щоб нести військову службу — а для сексуальної поведінки та відповідного одягу, якщо жінці цього треба, є вільний від несення служби час.

Треба зважати, що сексуалізація жінок-військових наражає їх на додаткову небезпеку. Це те, чого варто уникати. Попри демонстративне запровадження рівності, ставлення військових-чоловіків до жінок залишається часто-густо дискримінаційним, сексистським. Жінок в армії ґвалтують, примушують до сексу, використовуючи залежність підлеглої від командира, а тих, хто опирається чи надає таким ситуаціям розголосу, карають, створюючи нестерпні умови. Натомість, командирів-сексистів начальство покриває, створюючи своєрідну чоловічу сексистську омерту. За такої атмосфери однострій, що підкреслює жіночність, лише закріплює зневажливе ставлення до жінки в армії. 

По-третє, це аж занадто схоже на парадні практики тоталітарних країн — таких як Китай. Я б не акцентував на цьому, якби останнім часом в нашому політичному просторі не було аж занадто багато Китаю. Тоталітарна естетика не з’являється сама по собі, вона є лише складовою загального тренду симпатій до Піднебесної в українському політикумі.

Днями Україна відкликала підпис під заявою 40 країн про жорстоке поводження китайської влади з уйгурами в Сінцзян-Уйгурському автономному районі Китайської Народної Республіки. Принципову позицію щодо виховних таборів, катувань, національного й релігійного гноблення Київ розміняв на півмільйона доз китайської вакцини від COVID-19. А на презентацію книги китайського диктатора Сі Цзіньпіна з державного управління збіглися представники українського уряду та провідні політики — які охоче позували з екземплярами підручника з тоталітарних практик державного менеджменту.

На цьому фоні політичний флірт очільниці залишків партії «Голос» Кіри Рудик з представниками китайської амбасади не виглядає чимось дивним. Все це разом складається у дуже непривабливу мозаїку. Хоча, якщо передивитися уважно північнокорейські та китайські паради, то можна побачити, що навіть там підбори нижчі, ніж на тренуваннях курсанток КНУ.

По-четверте, це підхід зневажливий до людини загалом. Бо ганяти людей спекою в неадекватному взутті для участі у неадекватному заході — це не по-людськи. Людей можна ставити у некомфортне становище. Людей можна навіть на смерть посилати — є така штука як війна, чули? Але люди мають чітко усвідомлювати, заради чого це робиться. І п’ятихвилинний синхронний рух дівочих колінок головною вулицею країни під військовий марш — це точно не та мета, заради якої варто витрачати сили та здоров’я майбутніх офіцерок. 

По-п’яте… Досить. Власне, паради — це взагалі дуже сумнівна практика. Той же Ізраїль, наприклад, дуже любив паради, особливо після військових і територіальних здобутків у перші 20 років свого існування. Ця пиха тривала аж до 1973 року, коли Ізраїль ледь не був знищений об’єднаними силами Єгипту і Сирії. Відтоді військових парадів в Ізраїлі не проводили, однак зате зосередилися на нарощуванні бойових якостей армії. Що ж до нашої ситуації, то в нас все ще попереду. Єдиний парад українського війська, який особисто мене влаштує — це парад вулицею Артема в Донецьку та проспектом Нахімова в Севастополі. А там, повірте, буде не до підборів.

Підтримати редакцію:

• UAH: «ПриватБанк», 4149 6293 1740 3335, Кутній С.
• Patreon
• USD: skrill.com, [email protected]
• BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
• ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0
• DASH: XtiKPjGeMPf9d1Gw99JY23czRYqBDN4Q69
• LTC: LNZickqsM27JJkk7LNvr2HPMdpmd1noFxS