Пригоди фемінітивів: від підпілля до офіційного визнання

Інженерка, програмістка, президентка. Сексисти, готуйте сраки до палання, фемінітиви тепер є визнаними на державному рівні! 18 серпня у наказі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010» відбулися зміни.

«У КП (класифікатор професій — ред.) професійні назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка). За потребою користувача, при внесенні запису про назву  роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи», — йдеться в документі. Тобто враховано інтереси як тих жінок, які хочуть лишити назву своєї професії у чоловічому роді, так і тих, для кого важливо бути саме директоркою, редакторкою чи викладачкою.

Ще п’ять років тому новоутворені фемінітиви багацько людей вважали примхою феміністок. Тобто були цілком «класичні» й загальновживані фемінітиви на кшталт «вчителька», а от від «докторки» починалися масово підняті брови та виття про «спотворення мови». Мова — динамічна, їй плювати на підвивання. Патріархат в цьому раунді програв. Тому розглянемо, який шлях пройшли фемінітиви, щоб вийти на державний рівень та бути відзначеними у документах. 

Особисто мій шлях знайомства з фемінітивами у онлайн-медіа почався у 2015 році з сайту tovaryshka.info, головною редакторкою якого є феміністка Ганна Гриценко (перші статті на сайті з’явилися у 2013 році). Подача текстів, часто вживані фемінітиви наштовхували мене на цілком логічний шлях: фемінітиви — круто, але я хочу бачити їх не тільки в лівих виданнях, а всюди. Тоді це здавалося трохи недосяжною мрією. Згодом мені стало цікаво, що і як у нас з фемінітивами на законодавчому рівні.

Виявилося, що там проблема не просто не артикулюється — для жінок, зокрема, було заборонено 450 професій. У 2016 році українські видання почали писати про вади того самого наказу N256 від 29.12.1993, де перераховувалися важкі роботи та посади зі шкідливими й небезпечними умовами праці, на які заборонялося винаймати жінок. Приклади: ось. І ще.Так, я можу гордо сказати: феміністки та борчині за гендерну рівність дотисли владу. Необхідність вживання фемінітивів проговорювалася на восьмиберезневих маршах, авторки писали про це колонки у соцмережах та ЗМІ. 21 грудня 2017 року ця дискримінаційна норма врешті зникла.

Далі процес вживання фемінітивів почав працювати у режимі самопідтримування та масового поширення. Фемінітиви почали в рамках редакційної політики використовувати новинні сайти. Типовий приклад: портал «Твоє Місто». За лінком можна побачити вживання не тільки слова «директорка» у статті, а й підпис: «Розмовляла Олена Семенюк, фото авторки». Й це виглядає настільки природно! Вже кілька років поспіль на найбільших телеканалах можна почути фемінітиви: це, наприклад, «1+1» (програма «Телевізійна служба новин») та СТБ (програма «Вікна-новини»). Нічого не поробиш: час змін настав!

Майже через три роки відповідність гендерних маркерів у документах стала настільки актуальною, що її закріпили законодавчо. Цікава деталь: це було зроблено без залучення до співпраці Нацкомісії зі стандартів мови. 

«Присутність фемінітивів у мові є маркерами гендерної рівності в суспільстві. Якщо чоловік і жінка можуть виконувати однакові функції і нести однакову відповідальність в соціальній, державній, громадській сфері, це завжди відображено в мові. А в українському суспільстві, для якого демократичний устрій є типовим, фемінітиви в мові мають дуже давню традицію», — підкреслила голова комісії Орися Демська.

Також вона зазначила, що у вересні  відбудеться великий круглий стіл, де буде обговорюватися формування, застосування та забезпечення процесу вживання фемінітивів в українській мові. 

Вживання фемінітивів важливе з ряду причин:

  • Підвищення видимості жінок. 

Наприклад, моє прізвище не має родового закінчення. Про те, що текст авторства «К. Чубук» написаний жінкою, здогадаються далеко не всі. Про важливість видимості героїнь та експерток говориться у дослідженні, опублікованому на сторінці «Волинського прес-клубу». З 11 по 17 серпня експерти аналізували ЗМІ «друкованих та інтернет-видань 24 областей України, які висвітлюють життя малих міст, районів, сіл і громад». Всього проаналізували 2430 матеріалів у друкованих ЗМІ та 5019 матеріалів інтернет-видань. 

«Найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у виданнях Кіровоградської (77%), Івано-Франківської (75%), Харківської (70%), Тернопільської (69%), Закарпатської (68%), Волинської (65%), Одеської (63%) областей. Героїнями журналістських матеріалів жінки були майже однаково з чоловіками у донецьких і вінницьких медіа (по 48%), а експертками (тими, хто коментували події чи теми, або чию думку цитували) — у черкаських (51%)», — говориться у дослідженні.

  • Приведення мовних конструкцій до відповідності роду іменника та дієслова. 

Класичне «лікар прийшла» у 2020 звучить трохи дивно, не вважаєте? Проте «лікарка прийшла» звучить гармонійніше та логічніше.

  • Виведення чоловічого роду з поля нейтральності. 

Чоловічий рід при вживанні назви професії не є якимось абсолютом чи універсальною гендерно нейтральною формою.

Тобто набралася та критична маса жінок, яким було необхідно заявити про себе як про експерток, спеціалісток, творчинь — і відбувся філологічний вибух. Безумовно, є ті, кому з «боцманки» чи «лейтенантки» дуже смішно. Але таке обурення явище не дуже нове: жінки сотні років жили то на правах майна батьків, то на правах майна чоловіка, примудряючись при цьому займатися наукою та творчістю. Зараз ми спостерігаємо тільки пуп’янок велетенської квітки під назвою «видимість жінок».

Хай квітне, а ми з товаришками, подругами та посестрами підноситимо тій квітці воду.


Додавайтеся в телеграм чат Нігіліста

Підтримати редакцію:

  • UAH: «ПриватБанк», 5168 7422 0198 6621, Кутній С.
  • Patreon
  • USD: skrill.com, [email protected]
  • BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
  • ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0
  • DASH: XtiKPjGeMPf9d1Gw99JY23czRYqBDN4Q69
  • LTC: LNZickqsM27JJkk7LNvr2HPMdpmd1noFxS

Вам также может понравиться...