У Білорусі спалахнуло народне повстання проти диктатури Лукашенка, що має всі шанси увійти в історію як білоруська демократична революція. За всіма ознаками Лукашенко програв президентські вибори, а 80% за нього в офіційних даних — продукт цинічної масової фальсифікації. Режим Лукашенка зайшов у глухий кут і може далі триматися лише на брехні та крові. За цих умов народ Білорусі має повне право на повстання проти тиранії.

Водночас можна чути заклики до пасивності, в тому числі від людей, що називають себе лівими: мовляв, Лукашенко зберіг острівець радянської системи від неолібералізму та імперіалізму, тож сидіть краще вдома, щоб не було гірше. Ці люди мислять дихотомією «російський імперіалізм — західний неолібералізм» і оцінюють повстання у Білорусі лише з цієї чорно-білої точки зору. 

Однак повстання без лідерів та та партій набирає не проросійського чи прозахідного, а суто визвольного характеру. Які б матеріальні блага не пропонував лукашенківський режим, вони не можуть перекреслити однієї фатальної вади: цей режим убиває. Тому є докази не лише у вигляді протестувальників з вогнепальними та уламковими ранами.

Білорусь — остання країна Європи, де застосовується смертна кара. За час коронавірусної епідемії звичайні білоруси мали змогу пересвідчитися: режим може вбивати не лише злочинців, але й простих громадян своєю політикою приховування проблеми. І от зараз Лукашенко наказує стріляти в народ заради утримання одноосібної влади. 

Тож ідея, що варто терпіти будь-яке знущання та приниження заради пайки (ще й досі куцої насправді) чи примарного «протистояння Луки неолібералізму» — це холопство, що не має нічого спільного з цінностями свободи та справедливості. Пайка нічого не варта, якщо вам її все одно не їсти.

Деякі українські патріоти бояться, що заворушення створюють небезпеку російської анексії. Більше того, частина патріотів поширює думку про те, що низовий білоруський протест «насправді» проплачений Росією. Вважаючи, що так само на руку Путіну «жовті жилети» у Франції та рух Black Lives Matter у США, ці користувачі Facebook завзято доводять, що кандидатка Тихановська проросійська, а Лукашенко проводить антиросійську політику.

Однак Лукашенко і сам не проти очолити авторитарну союзну державу Білорусі та РФ, яку він вже десятиліттями невдало створює. Його інтереси — інтереси збагачення і ствердження диктатора, які не мають нічого спільного зі спротивом «русскому миру».
Путін, будучи ворогом свободи, не терпів би вільний білоруський народ на території, на яку він претендує як на сферу впливу. Йому потрібна Білорусь упокорена, а з цією задачею найкраще може впоратися саме той апарат насильства, який старанно вирощував Лукашенко. Та народ, якщо зможе кров’ю здобути свободу, так просто її не віддасть. Демократична Білорусь стане найкращою гарантією українського північного кордону та природною союзницею України.

Білоруси сьогодні борються не лише за свою свободу, а й у певному сенсі за всіх нас, бо ми живемо в одному світі. Вільна Білорусь значитиме, що на дещицю вільнішим став цілий світ. Падіння Лукашенка буде застереженням для диктаторів та кандидатів у диктатори. Це буде чітким сигналом для української влади, щоб не надто сподівалася на Авакова з його підлеглими. Ми закликаємо всіх друзів свободи та справедливості до солідарності з повсталим народом Білорусі.

Віримо! Можемо! Переможемо! 

Живе Білорусь!

Всі охочі люди та організації можуть підписатися під цим документом. Дайте знати в коментарях на сайті, у соцмережах тощо, і ми додамо вас до списку.

• Редакція журналу «Нігіліст»
• Михайло Лебедь, член правління ГО «Правозахисна Ініціатива»
• Артур Дуля, фронтенд девелопер
• Ксенія Мейта, письменниця, історикиня філософії
• Богдан Демчишин, продавець
• Олександр Румянцев, студент
• Віктор Щелоков, музикант
• Ілья Пунтусов, історик філософії