Атеїстична проповідь про вірус, екологію та капіталізм

Людський інтелект, якщо вірити деяким антропологам, формувався як інтелект соціальний. Тобто еволюційно наші мізки пристосовані до розрулювання відносин у групі. Чи не тому історично найпершим способом осягнути природу було заповнення її духами та богами: суспільство правило за модель світу.

Пізніше люди опанували логіку та математику. Якщо соціальний інтелект формується сам собою під час виховання у суспільстві, то логіку й математику треба спеціально вивчати. Але завдяки логіці та математиці люди змогли витворити неантропоморфні уявлення про природу. Ідея «природи в собі» як гри безособових сил, уперше виникає в грецьких філософів, разом із логікою. Логіка з її законами, де сенс та істинність висловлювання не залежать від персоналій, подібна до природних процесів.

Тобто мислити логічно — це, у певному сенсі, мислити як не-людина, мислити як сили природи. Камінець — процесор вашого комп’ютера — логічно мислить краще за вас.

У новочасній науці, котра виросла з ідей грецької філософії, природа постає очищеною від духів. Наука має справу з нелюдськими силами, не намагаючися їх олюднити. Тому саме наука, а не містика — це спосіб осягнення потойбічного світу — тобто того, що за межами добра, зла і взагалі всього людського. У цьому сенсі сили природи — ось справжні потойбічні сили, а уявлення про потойбічне як про світ духів, це, користуючись висловом відомого українського атеїста Євграфа Дулумана, замазування дірок у знаннях.

Тож зараз людство переживає зустріч із потойбічним. Це зустріч із природою як вона є «в собі»: силою невблаганною, безособовою й байдужою до добра і зла. Не варто перетворювати цей момент на пласке мораліте: мовляв, якби ми краще поводилися з природою, то й вона би краще поводилася з нами. Бо це повернення до язичництва. Не варто приносити жертви духам лісу: духи не почують, бо їх там просто немає.

Марні й сподівання убезпечитися від таких подій праведною поведінкою. Стихійний авраамізм у протистоянні епідемії так само безсилий, як і стихійне язичництво. Зараження святих отців Києво-Печерської лаври було би глумом природи над християнством, якби природа була здатна до глуму. Природи неможливо уникнути. Віруси були тут раніше за нас.

А от теза Френсіса Бекона, що знання — це сила, витримує цю зустріч із потойбічним. Наука демонструє зараз свою здатність рятувати людські життя. Звісно, неможливо логічними аргументами спростувати будь-яку філософію, включаючи й релігію, але можна запропонувати своєрідне парі Паскаля навпаки. Блез Паскаль колись навів такий аргумент на користь християнства: якщо припустити, що християнська віра може бути істинною, то варто увірувати, бо тоді ви маєте шанс на вічне життя. А зворотна теза буде така: якщо припустити, що «там» може нічого не бути, то варто довіряти науці, бо вона найкраще рятує земні людські життя.

Наука — життя, неуцтво — смерть. Тож наукове знання очевидно є цінністю. А це, зокрема, підриває капіталістичну ідею вимірювання всіх цінностей обмінною вартістю. Бо наукове знання не може мати обмінної вартості, адже воно універсальне, загальнодоступне, а ще незліченне. Знанню, якщо розглядати його як індивідуальне, не можна приписати якоїсь певної кількості бо від передачі воно не щезає там, де воно було. Можна говорити лише про сумарну кількість усього знання, доступного людству, вважаючи при цьому всі копії одного й того ж за одиницю, скільки би їх не було. Тобто знання, якщо розглядати його як ресурс, може бути лише суспільним ресурсом.

Десь я читав, що корпораціям невигідно розробляти ліки проти інфекційних хвороб, бо ринок вузький: людина перехворіє — й ліки їй більше не будуть потрібні. Епідемія — це memento mori, котре спонукає замислитися над некапіталістичним способом виробництва — принаймні для знання і всього, що з ним пов’язане.

Але можливість особистого кінця у ці часи має нам нагадувати й про кінець світу. Бо наука має свій власний сценарій кінця світу: Сонце колись згасне. Так чи інакше наша планета стане непридатною до життя внаслідок дії таких самих безособових і байдужих природних сил, як і коронавірус. З цього погляду ідея «рятувати планету» навіть шляхом скорочення населення, як закликають деякі радикальні екологісти, дещо втрачає свою переконливість: який сенс рятувати те, що й так приречене, тим більше що уявлення про цінність планети та життя на ній — це суто людська ідея, яку без людей просто немає кому сповідувати?

Задуматися варто про інше. Ми ризикуємо зробити планету непридатною до життя набагато раніше, ніж знайдемо ефективний спосіб виходу за межі Сонячної системи. Звісно, не факт, що ми його взагалі знайдемо, але розвиток науки дає нам хоч якийсь шанс це зробити а відтак і врятуватися від цієї астрономічної версії античного року. Так що «парі Паскаля навпаки» справедливе й для людства в цілому так само, як і для окремої людини.
Нам варто замислитися про створення справді універсальних цінностей, а не самої лише обмінної вартості. Чи не варто було би замість такої кількості машин для переробки нафти на парниковий ефект чи нового айфона щороку заради максимізації чиїхось прибутків зосередитися на максимізації суспільного знання?

Атеїсти зазвичай не моляться, але є одна молитва, що личить і атеїстові. Це індуїстська Павамана Мантра, використана, зокрема, у завершальній темі «Матриці»:

ॐ असतोमा सद्गमय । / Oṁ asato mā śad gamaya / Від хиби до істини мене веди

तमसोमा ज्योतिर् गमय । / Tamaso mā jyotir gamaya / Від темряви до світла мене веди

मृत्योर्मामृतं गमय ॥ / mṛtyor mā amṛtaṁ gamaya / Від смерті до вічного мене веди

ॐ शान्ति शान्ति शान्तिः ।। Oṁ śānti śānti śāntiḥ / Ом, мир, мир, мир.


ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ КАНАЛ В TELEGRAM!

Підтримати редакцію:

  • UAH: «ПриватБанк», 5168 7422 0198 6621, Кутній С.
  • Patreon
  • USD: skrill.com, [email protected]
  • BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
  • ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0
  • DASH: XtiKPjGeMPf9d1Gw99JY23czRYqBDN4Q69
  • LTC: LNZickqsM27JJkk7LNvr2HPMdpmd1noFxS

You may also like...