Пропонуємо ознайомитись із актуальним меседжем до бунтівного студентсва від ГО “Правозахисна Ініціатива”. Їхні зауваження особливо актуальні в силу нещодавнього протесту в Києво-Могилянській академії, який адміністрація звинуватила у неправомірності через свої внутрішні правила, що не збігаються з конституційними.

До Громадської організації “Правозахисна Ініціатива”  звернулось студентство з проханням прокоментувати внутрішні накази і розпорядження вищих навчальних закладів, якими встановлюється дозвільний порядок проведення мирних зібрань на їхній території, або обов’язок повідомляти адміністрацію за декілька днів до початку чи інші обмеження свободи зібрань.

Законодавство не дозволяє вищим навчальним закладам – як державної, так і приватної форми власності – ухвалювати акти, що визначають порядок організації та проведення мирних зібрань, оскільки виключно законами визначаються права і свободи людини і громадянина, основні обов’язки громадянина (пункт 1 частини 1 статті 92 Конституції України), а єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України (стаття 75 Конституції України).

Верховна Рада України жодним законом не надавала вищим навчальним закладам України повноваження регулювати свободу мирних зібрань.

Вимога повідомляти адміністрацію вищого навчального закладу про зібрання, або отримувати дозвіл на його проведення суперечить Конституції України:

Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися СУДОМ відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей (стаття 39 Конституції України).

Європейські стандарти і практика Європейського суду з прав людини гарантують свободу зібрань не залежно від статусу вищого навчального закладу – державного чи приватного:

Будинки і споруди, які зазвичай є доступними для публіки (наприклад, ті, що знаходяться в державній власності зали, стадіони або будівлі), слід також розглядати в якості законних місць для проведення публічних зібрань, і вони так само повинні бути захищені правом на свободу зібрань і вираження поглядів.
В цілому, власники приватної власності можуть на законних підставах і на свій розсуд обмежити доступ до своїх володінь будь-яким особам. При цьому в низці країн спостерігається явна тенденція до приватизації публічного простору, що може мати серйозні наслідки для зібрань, вираження поглядів і протестів. У деяких випадках держава може виявитися зобов’язаною забезпечити доступ до приватних володінь для сприяння проведенню зібрань або вираження поглядів.
У справі “Епплбі та інші проти Сполученого Королівства” (Appleby and Others v. The United Kingdom, 2003) Європейський суд з прав людини постановив, що ефективна реалізація права на свободу вираження поглядів “може потребувати активних заходів захисту навіть в сфері відносин між приватними особами”. Захист свободи зібрань в місцях, що знаходяться в приватній власності, може виявитися необхідним в разі порушення самої суті даного права (пункти 21, 23 Пояснювальної записки до Керівних принципів Ради Європи і ОБСЄ щодо свободи зібрань, 2-ге видання).

• Неконституційні або незаконні нормами наказів і розпоряджень вищих навчальних закладів, які обмежують права і свободи варто оскаржувати до суду або вимагати від адміністрації скасувати їх.
• Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
• Відтак, ніхто не може бути примушений виконувати неконституційні накази та розпорядження вищих навчальних закладів, які обмежують права і свободи. Так само ніхто не може бути покараний за їх порушення.
• Тобто законодавство дозволяє ігнорувати норми наказів та розпоряджень вищих навчальних закладів, які суперечать Конституції України.
• Якщо студенти вважають, що їх мирне зібрання на території вищого навчального закладу може спровокувати насильство, то про зібрання варто заздалегідь повідомити (частина 1 статті 39 Конституції України) і з’ясувати питання охорони заходу з Національною поліцією та адміністрацією вищого навчального закладу.

ГО “Правозахисна ініціатива” (ПІ)

ДОВІДКОВО:

ГО “Правозахисна Iніціатива” (ПІ) – команда небайдужих людей, переконаних, що права людини і основоположні свободи мають бути гарантовані, дотримані і захищені. Входить в склад правозахисної коаліції “Ні – поліцейській державі!”

ПАМ’ЯТКА:

ч. 1 ст. 92 Конституції: ВИКЛЮЧНО законами України визначаються: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина;

ст. 75 Конституції: ЄДИНИМ органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України;

ст. 8 Конституції: В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та ІНШІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй;

ст. 39 Конституції: Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися СУДОМ відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей;

ч. 1 ст. 19 Конституції: Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Джерело