Пам’яті Романа Ратушного — воїна і природоохоронця

Нас познайомив Протасів яр.

Це історичне та природне місце в центрі Києва, на схилах Батиєвої гори, яку сучасний краєзнавець, мій сусід Олег Шаповаленко воліє називати Батьковою горою.

Людину, яку притягнув своєю красою Протасів, звали Роман Ратушний. Одного вечора, рівно три роки тому, він спитав мене: що я готовий зробити для захисту природи парку? 

9 червня російські загарбники вбили Романа, голову ГО «Захистимо Протасів Яр» і розвідника 93 омбр «Холодний яр», у бою біля міста Ізюм Харківської області.

***

Є речі, за які в мене болить совість. Я картаю себе, що мало зробив, що колись вигорів, десь полінився, а десь не встиг. Протасів яр – одна з таких моїх болей.

Я захищаю цей парк у центрі Києва, природне продовження Солом’янського ландшафтного парку, від варварської забудови поплічниками Омельченка з 2005 року.

Тоді нині покійний, недоброї пам’яті мер Києва роздав невідомим громаді приватним фірмам гектари цінної землі під забудову багатоповерхівками. Спалахнули протести – пікети, переписка з владою, створення громадської організації «Вірний вибір» та ОСН «Батиєва гора».

На стежині боротьби за парк я зустрів Ратушного-старшого – Тараса. Він у 2005 році був журналістом телебачення і організував перше моє інтерв’ю для ТБ. Далі я побачив маму Романа – Світлану Поваляєву на Львівському форму видавців, вона ж бо відома письменниця. Далі я дізнався, вже у 2012 році, що брат Романа малює графіті на захист Протасового яру.

І от пазл довкола цієї неординарної родини склався. У нерівний бій за майбутній регіональний ландшафтний парк (а ми його таки створимо!) вступив син Тараса і Світлани, юний Роман Ратушний.

Хлопець 1997 року народження мав стільки енергії, завзяття та ідей, що мені соромно нарікати на вигорання. Він був далеко не інфантильним та, здавалося, ніколи не чув про вигорання, коли ми познайомилися. Роман про все мав свою сформовану думку. Він чітко знав політичні розклади в Києві. Встиг взяти участь у Майдані 2013-2014 рр. (був серед студентів, яких побили на Майдані); заснувати громадську організацію «Захистимо Протасів яр»; балотуватися у Київраду (у списках забудовника Кличка, на жаль).

Роман примудрився при цьому не розпилятися на сотні проблем району й міста (наприклад, «гарячим точками» досі є Солом’янський парк і Совські стави), а концентруватися на місці любові тисяч киян – Протасовому яру.

2018 року Роман встав на захист цієї історичної зеленої зони в Києві. Вкриті лісом пагорби Яру стали ареною запеклого протистояння будівельного бізнесу та місцевої громади. Проти киян став дніпровський політик Геннадій Корбан. Компанія ТОВ “Дайтона Груп”, пов’язана з ним, зібралася зводити на території Протасового Яру житловий комплекс. У 2020 році суд виніс рішення про заборону будівельних робіт у Протасовому Яру.

Справа отримала великий резонанс після того, як Роман Ратушний отримав погрозу від Корбана у коментарях на Фейсбуці. Політик натякнув, що на активіста чекає доля колишнього очільника Держагентства земельних ресурсів та нардепа Сергія Рудика. У 2014-му його викрали і допитували у підвалі. https://cutt.ly/ZJ4UkjF.

Роман Ратушний та Олег Андрос (ліворуч від нього) на акції захисту Протасового Яру

Також Роман був фігурантом справи про «паплюження» Офісу Президента на початку 2021 року. Тоді активісти «Гонору» та інших рухів привертали увагу до справи ув’язненого одеського активіста Сергія Стерненка, малюючи графіті на ОП. До слова, Роман був союзником і поплічником Сергія Стерненка і Сергія Філімонова, громадських діячів, вартих окремих оглядів.

21 березня 2021 року під Офісом Президента активісти зібралися на акцію “Не чуєш? Побачиш!” на підтримку Стерненка, якого на той момент тримали під вартою. Після неї Ратушного затримали, а двері з ОП принесли на ефір програми “Право на владу”. Той день запам’ятався ще й тим, що коли десятки людей пішли до СІЗО, де утримували Романа та інших, поліція почала їх бити кулаками (дивіться відео тут https://cutt.ly/rJ4nm0t).

Після чергової акції до дня народження Сергія 20 березня 2021 «правоохоронці» відправили Ратушного під цілодобовий домашній арешт за рішенням Печерського районного суду. Романа підозрювали у хуліганстві. Доказом прокуратури став знімок, на якому Ратушного, нібито, упізнали свідки. Фото – по суті чорний фон і білі крапки на ньому. У соцмережах справу назвали «Справою Казимира Малевича» з відсилкою до найвідомішої картини художника «Чорний квадрат».

Роман вважав, що переслідування його за участь в акції під ОП – помста за його діяльність із захисту Протасового Яру від незаконної забудови, зокрема, з боку особисто заступника глави ОП Андрія Смирнова.

Під час місцевих виборів 2020 року Роман балотувався до Київської міської ради IX скликання від партії «УДАР Віталія Кличка», при цьому не будучи членом партії.

***

А далі була війна.

Роман написав у блозі: «Чим більше росіян ми вб’ємо зараз, тим менше росіян доведеться вбивати нашим дітям». До слова, за цю цитату користувачів вже банить Фейсбук.

Після повномасштабного вторгнення РФ Ратушний став добровольцем до лав Сил оборони України, створив підрозділ «Протасового Яру». Він спершу захищав Київ, згодом діяв на Сумщині, брав участь у деокупації населених пунктів області (зокрема Тростянця).

З початку квітня Ратушний воював у Харківській області, зокрема в Ізюмському районі, у розвідувальному взводі 2-го мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Холодний Яр»

***

З точки зору еко-активізму Роман мав переконання, які багато хто з мого кола назве суперечливими. Він був переконаним прихильником ядерної енергетики, про що ми дискутували за чаєм, і при цьому – затятим борцем за зелену зону Протасів яр.

Коли я приніс до офісу його новоствореної громадської організації архів активістів 2005-2007 років, Роман був здивований тоном «челобитных», які тодішні мешканці району писали до мера та чиновників Києва. І саме Роман зробив висновки із помилок нас, активістів того часу, і розпочав тривалу позиційну війну із забудовниками в судах. Та й не лише в судах – із 2019 року сам Протасів яр став ареною битви: бійок із титушками, повалки парканів повсталою громадою, погроз активістам.

Роман завжди тримав у голові чіткий план, як і де боротися, хто його союзники. Він пам’ятав про принципи створення громадського руху: це завжди поєднання суворої бюрократії, юриспруденції та боротьби на вулицях, для якої потрібні бойовики і люди з характером.  Я заздрю Роману і таким людям, як він; тягнуся до дорослості Романа, політичних амбіцій і відсутності ілюзій щодо світу політики і громадського активізму Києва.

Схема, яку активіст просував – механізм, коли кияни постійними протестами і тиском мали призвести до того, що Київрада відмінить минулі рішення про передачу Протасового яру частково у приватну власність, а частково в оренду. Київрада під тиском створить на території яру заповідний об’єкт. Це стане документом, який буде дуже важко обійти забудовникам.

Кияни прагнуть створити у Протасовому ярі та прилеглому Солом’янському ландшафтному парку два регіональні ландшафтні парки (різновид об’єктів природно-заповідного фонду). Територія заслуговує на таке підвищення статусу через те, що там є червонокнижні рослини й тварини. Це дало б додаткові законодавчі гарантії проти будівництва на Батиєвій горі. Обґрунтування на створення ПЗФ у Ярі та Парку були написані та подані науковцями до муніципалітету ще у 2004 році, однак з того часу усі скликання Київради не давали їм ходу.

Процедура заповідання Батиєвої гори ускладнена тим, що вимагає погоджень із усіма власниками та орендаторами земель майбутніх ландшафтних парків. А це можливо лише за політичної волі усіх бізнесменів, наближених до влади, які захопили ділянки у Ярі з 2004 року (передовсім – ТОВ «Протасів яр» і ТОВ «Бора»). Докладніше я писав про це тут.

Життєва стежка Романа – це якраз про роль особистості в історії. Просто активної громади чи людей, які «в глибині душі» активні, недостатньо. Потрібні «справжні буйні». Лідери, які ведуть і не бояться сидіти під арештом, битися з тітушками, вислуховувати погрози. Намалювати графіті на Офісі Президента, врешті-решт. Бо що робить революціонер, як не зневажає символи влади?

Такі, як Роман – ті, хто веде першим і вперед.

Роман пішов, але ми лишилися. Попереду – знищення російської імперії, а після перемоги України – і схем забудовників, тобто знищення внутрішнього ворога. Ми створимо регіональний ландшафтний парк Протасів яр, а поруч – РЛП «Совські стави». В Києві запанує громада, а не великий бізнес, який сміє нацьковувати тітушок на киян.

Кияни повернуться з фронту – навчені поводженню зі зброєю, дорослі і впевнені в собі. І тоді за післявоєнні зелені зони точитиметься вже нова війна, природоохоронна.

Парк Протасів яр ми назвемо іменем Романа. Адже він той, хто прокладав шлях до збереження рідного зеленого ландшафту.

***

5 липня Роману мало б виповнитися 25. На сторінці ГО «Захистимо Протасів яр» у Фейсбук зазначили, що про дату похорону повідомлять пізніше.

Карта для допомоги (мати): 4149609012655017 (Поваляєва Світлана Вадимівна).

· Места:

Вам также может понравиться...