Головний ворог Зеленського

«Важко примусити людину розуміти щось, якщо її заробіток забезпечується нерозумінням цього».

Адам Сміт, «Дослідження природи та причин багатства народів»

Ми таки у сраці, дорогі співвітчизники. Обсяг промислового виробництва у грудні 2019 року впав на 7,7% у порівнянні із груднем 2018. У держбюджеті діра в 50 млрд грн.  Найбільше Україна втратила на митниці. Водночас іде реформування цього органу і посилення гривні, яке шкодить експорту. Зовнішньоторговельний дефіцит за першу половину 2019 року склав $2 млрд. А за оптимістичним прогнозом Нацбанку загальний дефіцит за минулий рік має сягнути $3,6 млрд. Посилення гривні б’є по експортерам і не призводить до падіння внутрішніх цін. Ми маємо ситуацію в якій заради спекулятивних операцій із облігаціями внутрішньої державної позики нищиться економіка. Не виплачується заборгованість не тільки за «незахищеними», але і за «захищеними» статтями видатків бюджету — людям затримують зарплатню. Це не завадило урядовцям та керівникам держкомпаній призначити собі премії за результатами річної діяльності.  

Як ми знаємо з «плівок Гончарука» прем’єр не має зеленого поняття, що саме відбувається в економіці країни і радиться із колегами-урядовцями, як выдбрехатися перед Президентом Зеленським. Голова уряду згадує, що є дві економічні школи «монетарна» та «кейнсіанська». І  згідно «монетарної», як думає Олексій Гончарук, олів’є наступного року не подорожчає. Бо «ресурси будуть дешевше».

Втім, у Володимира Зеленського, каже прем’єр, є думка, що у всьому винна спекуляція на ринку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). І це, власне, дурня, бо в голові і у Гончарука і Зеленського «пустка». Бо ж вони юристи і не мають сакральних економічних знань.

Наскільки точне це «економічне знання»?

Батько «кейнсіанської» економічної школи Джон Мейнард Кейнс у своїй роботі «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей» зазначав, що «економічні знання» іноді можуть вам тільки зашкодити. Кілька раз писав. Наприклад, зазначав, що «економічні знання» тільки б завадили профспілковим активістам боротися за зростання зарплат і скорочення безробіття водночас. Адже в рамках «класичної» економічної теорії це неможливо, на відміну від життя. А самі ультраринкові ідеологи, на думку Кейнса, нагадують математиків, що живуть у світі неевклідової геометрії і яким залишається тільки лаяти паралельні прямі, які нахабно перетинаються.

Якщо керуватися здоровим глуздом, а не ідеологією вільного ринку, то профільних урядовців треба відправити у відставку. Галасливі друзі мільярдера Коломойського та експерти з каналів Медведчука вже вимагають відставити Олексія Гончарука. Втім, Гончарук чи останній за шкідливістю бюрократ на Грушевського. Він катається на самокаті та працює головним піарником уряду Зеленського. Ви ж не будете звільняти прес-секретаря за роботу відомства? Є прямі винуватці спаду виробництва, створення умов для корупції та самовбивчої спекуляції.  У них є імена, прізвища та прізвиська. 

Хто гірше від Гончарука?

Таємним знанням про економіку, яких немає у пустих головах Зеленського та Гончарука (і автора цього тексту), володіють міністр економіки Тимофій «трошки дебіл» Милованов та очільниця Мінфіну Оксана «не пам’ятаю сімейного нотаріуса» Маркарова. 

«Трохи дебіл»

Тимофій Милованов зізнався що не читає книжки, бо у нього в голові надмір знань. Також він сам публічно визнавав себе людиною із пониженим інтелектом, погодившись з експертною оцінкою мільярдера Ігоря Коломойського. Втім, пан Тимофій не завжди погоджується із критикою на свою адресу. Природнє почуття самозбереження і житейська мудрість, не будемо називати це сцикливістю,  диктують йому із ким з ворогів можна сперечатися. На це у нього розуму вистачає.

Наприклад, для боротьби із невеличким соціал-демократичним угрупованням «Авангард» було зорганізовано дезінформаційну кампанію із застосуванням сайтів-зливних бачків. І це після того як активісти вивісили у столиці та кількох інших містах плакати з портретом пана Тимофія, пов’язуючи безпосередньо із ним персонально заплановані обмеження соціальних та політичних прав законопроектом «про працю» № 2708-1. Кілька молодих хлопців та дівчат за брехню у свою адресу не спалять хату Тимофія, на відміну від Коломойського, із яким сперечатися таки лячно.    

Втім, проблема Милованова не тільки в тому, що він не читає книжки. Ні, ми не будемо його називати мстивим та боягузливим слимаком. Це не доведено. Він просто шкідливий для суспільства чиновник. Розроблені в Мінекономіки зміни до трудового законодавства не тільки «здешевлять ресурси», позбавивши працівників прав, але і утворять корупційні ризики, про що зазначає організація «Трудові ініціативи». Працівники не будуть викривачами корупції, бо тепер їх буде простіше скоротити. Це хороша новина для директорів державних компаній. Їм ті профспілки заважають найсильніше.

Взагалі, Трудовий Кодекс не є компетенцією пана Милованова, що очолює Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Це не його справа. Трудове законодавство – компетенція міністерки соціальної політики Юлії Соколовської. Може пану Милованову не має чого робити на своїй посаді? Бізнесу нічого не загрожує? Втім, все не так.

Внесений «слугою народу» Данилом Гетманцевим проект зміни у Податковий кодекс, за оцінкою співзасновника аналітичного центру «Український інститут майбутнього», директора програми «Економіка» Анатолій Амеліна призведуть до втрати 1% ВВП. Згідно новацій законопроекту № 1210 АйТі-  компанії потраплять під подвійне оподаткування, податківці позбавляються відповідальності за свої дії та зможуть трактувати податкові закони на власний розсуд. Крім того зарегулювання податків дасть роботу податковим консультантам, що живуть за рахунок надскладного законодавства. А це своєю чергою утворить додаткові корупційні ризики. Амелін зазначає, що у проект засунули всі «хотєлки» і бюрократи, і правники, що спеціалізуються на ухиленні від податків.   Свій допис у фейсбуці він починає зі слів: «Знаете как угробить экономику Украины одним законопроектом?»  

От де точно не вистачає енергії та швидкого язика пана Милованова. Він ще у листопаді обіцяв «втрутитися», але зараз ми бачимо підвищену активність Тимофія тільки у боротьбі із профспілками.  

«Не пам’ятаю сімейного нотаріуса»

Оксані  Маркаровій, як можна припустити, ґрунтовні знання у економіці спочатку допомогли стати багачкою, але потім призвели до проблем із пам’яттю. Вона, наприклад, змогла купити чотириповерховий будинок на Борисоглібській, що на столичному Подолі, за 100 тис. грн, але забула, як це зробила. 

У всякому разі журналісти-розслідувачі знайши тільки одну платіжку на 100 тис. грн за це заставне нерухоме майно збанкрутілого «Актив-банку» братів Клюєвих. Але сама пані Оксана забула не тільки, скільки заплатила за цей будинок, а ще й ім’я свого сімейного нотаріуса. Подробиці ментальних проблем міністерки фінансів можна переглянути за посиланням у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях».  

Ця дама є одним із ідеологів Облігацій внутрішньої державної позики, і саме її (хто би міг подумати!), на думку Володимира Зеленського, зі слів Гончарука, варто підозрювати у руйнівному посиленні гривні.     За розрахунками аналітика ІК Concorde Capital Олександра Паращія, при ставці у річних за ОВДП у 10-17% у грудні реально держава заплатила 25%. Докладніше за посиланням. 

Тож Маркарова фінансує за рахунок ОВДП створену тими самими ОВДП діру у бюджеті країни та Нацбанку. Економіст та біржевий спекулянт Кейнс у своїй книзі «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей» зазначав: «Спекулянти не завдають шкоди, якщо залишаються бульбашками на рівній поверхні потоку підприємництва. Втім, становище ускладнюється, якщо підприємництво перетворюється на бульбашку у вирі спекуляцій. Коли розширення виробничого капіталу в країні стає побічним продуктом діяльності грального будинку, складно очікувати хороших результатів». 

Ці люди об’єктивно шкодять економіці, аде їхні сіднички залишаються у владних кріслах. Гончарук був вимушений вибачатися тільки за образу Президента, але не за наслідки «роботи» підлеглих.

Хто за це відповідає?

Насправді, за все це відповідає Володимир Зеленський, бо він фактично керує урядом, але уникає політичної відповідальності. Як за часів Кучми, президент є ні за що не відповідальним «батьком» нації. Винуватцями всіх поразок будуть призначені урядовці та депутати, і тільки Гарант Конституції в білому пальті бовванітиме на тлі замащених у багнюку дегенератів. Адже альтернативи немає. Не вважати ж такою прихід до прем’єрства «тимчасового, до грудня» голови МВС Арсена Авакова чи вічно юної та політично нерозбірливої Юлії Тимошенко. 

Побитий міллю сивочолий гетьман Петро Порошенко є зручним дискредитованим опонентом. І опозиція продовжує лізти у багно та влаштовувати циркові патріотичні вистави, від яких на тлі штучної економічної кризи скоро почне нудити. Націонал-демократія завжди погано розуміла проблему пустого холодильнику. Вони більше про духовність, воїнські традиції та мовенятко наше калинове, бо пожерти нашим модним правакам заносять регулярно.

Є ще Медведчук, але згадувати про нього після заходу сонця не бажано, як вчить нас природна мудрість українського народу, якщо у вас під рукою немає осикового кілка.

“Голос” не є альтернативою, бо їхніх людей у виконавчій владі чи не більше ніж членів урядової партії “Слуга Народу”.    

Варто усвідомити, що при такій суперпрезидентській владі Зеленський несе персональну відповідальність і за ігри спекулянтів, і за позбавлення громадян конституційних трудових прав, і за прийняття прокорупційних законів, і за обмеження прав місцевого самоуправління.  

Авторитарний режим Кучми тримався не тільки на демагогічних промовах. При ньому була створена система соціального забезпечення та пільг, що була, насправді, ширше ніж радянська. За Кучми з’явилася спрощена система оподаткування для дрібних підприємців. В ті ж часи постала Національна служба посередництва і примирення, яка не вирішувала трудові конфлікти без страйку.  Бізнес, що був драйвером економічного зростання, наприклад, гірничо-металургійна галузь мала податкові преференції, а виробники сільгосппродукції отримали заставні ціни на зерно. У експортерів з’явилися гроші, щоб вкласти у справу. Це створювало широку соціальну базу режиму. Стабільність тримається не на любові чи страху, а на грошах. Зеленський, навпаки звужує свою соціальну базу.

Коли Володимир Олександрович остаточно задовбе і буржуазію, і робітничий клас, ми побачимо справжній соціальний вибух. Жодна з революцій не починалася через сильне бажання революціонерів. Народ до повстання завжди штовхає своїми волохатими руцями сама влада. Вона сама собі ворог. Найбільше небезпечна для президента Зеленського людина – президент Зеленський. Нагадаємо, що Порошенко програв вибори, щоб там собі не фантазували коментатори на «Прямому», саме через підвищення оплати за комунальні послуги. І жодні патріотичні спічі не змогли повернути йому популярність. 


ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ КАНАЛ В TELEGRAM!

Підтримати редакцію:

  • UAH: «ПриватБанк», 5168 7422 0198 6621, Кутній С.
  • Patreon
  • USD: skrill.com, [email protected]
  • BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
  • ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0
  • DASH: XtiKPjGeMPf9d1Gw99JY23czRYqBDN4Q69
  • LTC: LNZickqsM27JJkk7LNvr2HPMdpmd1noFxS

Вам также может понравиться...