Конопляний марш. ERROR

Ми публікуємо текст Тараса Ратушного, багаторічного організатора “Маршів Свободи” за декриміналізацію маріхуани. Текст був написаний напередодні сьогоднішнього конопляного маршу заблокованого ультраправими.

На суботу, 29 жовтня 2016 року, в Києві на Михайлівській площі готуються провокації під виглядом “конопляного маршу” та “протидії” йому. На жаль, 100% очевидність цього настає лише сьогодні, коли прикидатися акцією, що відбувалась під такою назвою в Києві від 2005-го року, її таємничим “організаторам” стало непосильно важко.
Звісно, від оргкомітету конопляного Маршу Свободи зроблено офіційну заяву, нехай і вкрай обтічну та без конкретних звинувачень. Але зараз третя година ночі 29 жовтня і дописати цей текст я відчуваю за необхідне. На цей момент вже відомо, що “конопляний марш” використає, як потужний інформаційний привід політична партія, яку під омріяні позачергові вибори намагаються гальванізувати її давні спонсори. У далекому 2008 донецькі дали “Свободі” пробний транш і радісні “націоналісти” зробили на той мільйон справді дороге шоу з масовкою навколо маршу за реформи наркополітики. І справді підняли собі рейтинг до прохідного. Але те бабло врешті закінчилось (а реформи, за які виступав марш, стають реальністю) і красиві транспаранти “Смерть наркоманам!” кілька років припадали пилом на партійних складах. Тепер ми їх знову побачимо на Михайлівській площі.

Телефонують журналісти і дивуються. Що за ідея робити марш в кінці жовтня? Як це не ви організовуєте? А хто тоді?”. Вся справа в тому, що в мене немає відповіді на це питання. Ми відповідаємо за черговий Марш Свободи, що відбудеться 20 травня, а людина, що подавала повідомлення про акцію 29 жовтня (вона ж досі єдина особа, що виступала від імені цього “маршу” публічно), сьогодні заблокувала мене у ФБ. Це сталося моментально – у відповідь на звинувачення у безвідповідальності щодо учасників акції, яких не інформують про контр-акції і перебіг реальних ризиків, а більшість яких переконана, що йде на той самий марш, який вже відбувався багато разів, а минулого разу пройшов без жодних ексцесів, чого боятися? Людину, яка юридично і кармічно відповідальна проведення акції 29.10.16 звати Олександр Чижов, за його словами, він з Харкова. Зараз, зважаючи на обставини, за яких фінішував наш діалог, я вважаю себе в абсолютному праві оприлюднити приватну переписку. Бо знайомство наше з Олександром починалось, наприклад, ось так.

marsh1

“Вы явно не горите желанием НАМ помогать”, – постійно проривалось через мої багатоповторні спроби пояснити на пальцях різницю між декриміналізацією і легалізацією, ефект і принципи наркополітик різних країн світу, суть державної наркостратегії України, про яку Олександр не мав жодного уявлення. Куди більше за ази стратегічного планування його цікавили питання приземлені. Як називався марш? Де зазвичай було місце збору?

marsh2
Зрештою, після невдалих спроб дізнатися, хто такі ці “МИ”, я попросив Олександра про особисту зустріч. Вона відбулася в день, коли мій новий друг на ФБ приїхав до Києва інформувати мерію про намір провести конопляний марш. Він навіть привіз “вимоги”, вони ледве вмістилися на листочку А4 чотирнадцятим кеглем: “Ми – ініціативна група українців, якій набридло старе РАДЯНСЬКЕ законодавство!”. Аргументаційна частина містила цитати з агітаційних матеріалів Маршу Свободи різних років, включно зі “старим радянським законодавством”. Колись це було актуальним, але в жовтні 2016 ця мішанина з наших давніх текстів виглядала трохи навіть дико. “Текст писала НАША ПІАРЩИЦЯ”, – гордо пояснив організатор “конопляного маршу 2016”. Мені б тоді сказати собі “стоп!”, але я взяв олівця і почав креслити той “маніфест” питаннями. Мабуть даремне, бо текст того ж вечора вони вивісили на своєму сайті. Сайт за бабло – такого конопляний марш досі не мав, про піарщицю взагалі промовчу.

“Правоохоронна система, на жаль, часто використовує Карний кодекс України для шантажу та залякування звичайних споживачів конопель. Корупція в цьому питанні є звичним явищем”, – коли ми це говорили на Марші у 2009-му, наркокорупція була системною, з усіх боків захищеною підзаконними актами і практикою судочинства. Лишень “за підозрою у вчиненні наркозлочину” будь-кого всупереч Конституції ізолювати без рішення суду на три доби і сума викупу визначалась у тисячах доларів. Але в 2016 таке твердження – балабольство, не підкріплене нічим. Системного шантажу і вимагання більше немає (практика “трьох діб” закінчилась, працює новий КПК), корупція сьогодні звісно існує, але взагалі іншого рівня (ціна питання впала нижче адмінштрафу в 840 грв). Взагалі тиск на “наркозлочинців” зменшився в ТРИ рази і це в абсолютних цифрах покараних злочинів за 2015 рік. Але в “маніфесті” Чижова це фундамент аргументації “декриміналізації”. А “декримінаналізація” там взагалі означає в тому числі “прибрати адміністративну відповідальність за придбання, зберігання, перевезення та пересилання конопель без мети збуту в невеликих розмірах, а також за посів або вирощування конопель у кількості до десяти рослин (статті 44, 106-2 КУпАП)”.

“Якщо сприймати їх серйозно, то це розмивання значення ключового юридичного терміна, бо термін “декриміналізація” означає виведення незначних кримінальних правопорушень у розряд адміністративних). А тут організатори вимагають одночасно і декриміналізації зберігання без мети збуту, і вже у наступному реченні – відміни взагалі будь-якої відповідальності за те саме. Питання – навіщо вам тоді взагалі ця декриміналізація?”

Десь почув Олександр також, що треба казати всім, що ти не за легалізацію, а декриміналізацію. Дорогий Саша Чижов, якщо ти десь-колись дочитаєш цей текст аж до цього рядка, то знай. В 2013 ми навіть судилися з окремими безвідповідальними ЗМІ, які називали нашу акцію “маршем за легалізацію”. Бо в наших вимогах нічого подібного не було. Але, коли ваша піарщиця вимагає “ввести поняття медична марихуана і дозволити її використання, як лікарського засобу”, то мова йде саме про легалізацію, тобто узаконення.
Далі там йдуть пункти, де мета стає вже зовсім туманною, або ж ці вимоги теж вписано для галочки, щоб “соотвєцтвовать” формату. Вимагають, зокрема “спростити правила вирощування конопель фермерами у сільському господарстві для потреб промисловості (ст.106-1 КУпАП);”

Така “вимога” мені особисто вказує на те, що авторам її взагалі не відома реальність вирощування конопель фермерами (правила і умови ліцензування спрощено в 2012, прибрано зокрема обовязкову охорону посівів співробітниками МВС). У ст.106-1 КУпАП йдеться про невжиття заходів охорони посівів, але чи говорять про це, як проблему, конопляні фермери? Ні, чомусь не говорять. Галузь розвивається, демонструє інвестиційну привабливість, щороку збільшується площа посівів, українські вчені готові до виконання нових практичних задач, які їм поставить держава щодо наукових досліджень канабісу. Але, що заважає 106-1 КУпАП, ми дізнаємося лише з цих вимог. Можна було принаймні спитати аграріїв, що в них є головною проблемою в 2016 році? Можна було б.

Останній пункт коментувати особливо тяжко. Там мова про те, що треба “змінити визначення стану наркотичного сп’яніння та відповідальність за керування транспортними засобами у випадку вживання конопель (статті 129, 130 КУпАП)”.

Взагалі, до аналізу варто було б вдаватися лише, якби крім слів типу “змінити” автори “вимог” вдавалися бодай до яких деталей. Наприклад “змінити … на що? …. у який спосіб? …. який результат було би досягнуто?”. А так лише можна здогадуватись, що якимось чином організаторів маршу непокоїть положення статей 129 кодексу про адміністративні правопорушення (регулює адмінвідповідальність за допуск водіїв до керування – довідки на права у мрео і щоденний огляд перед виїздом на маршрут) і 130 (керування у стані будь якого сп’яніння та під дією препаратів). Може колись вони розкажуть, як і чим адміністративна відповідальність за описані діяння їм особисто загрожує в нашій країні.
Каюсь, спроби отримати відповіді на питання я робив і далі.
marsh3
marsh4

Окей, пам’ятаючи, що публічна дискусія була “започаткована” ще у 2005 році, як ввічлива людина, я почекав це “трохи згодом” ще тиждень. Після чого відверто запропонував Саші зробити офіційну заяву, що він (і таємничі люди, які за ним стоять), проводять акцію, яка не має ніякого стосунку до конопляних Маршів Свободи. Що в них буде краще, веселіше, більше плюшок, але що це взагалі окрема акція і окрема “дискусія”. Бо люди, які читають про марш 29.10, чомусь не мають сумніву, що за ним стоїмо, як завжди, ми. Дивно, але ця пропозиція Олександра неабияк напружила. Принаймні саме з цього моменту він включив режим дурника, який не вимикався до бану в переддень акції.
Отже, ми маємо справу з анонімною групою людей, які:

  1. Намагаються зібрати щобільше людей і встановити контакт з різними групами активістів. Для цього мімікрують під Марш Свободи у риториці, візуальному відображенні, місці збору, маршруті тощо.
  2. На відміну від традиційного Маршу Свободи НЕ інформують учасників про контр-акції та об’єктивні загрози. Не протидіють загрозам інформаційно.
  3. Не афішують реальних цілей і не виступають публічно (окрім Олександра Чижова з цитатами “вимог”).
  4. Попри виразний “бізнес-підхід” до організаційних питань взагалі не взаємодіють з медіа на предмет виправлень недостовірної інформації щодо “маршу”. Регулювати коректність публікацій про акцію, схоже, не входить у список завдань персоналу.

Все це їм безумовно дозволяє 39-та стаття Конституції України. Пильнуйте себе і побачимось 20 травня.

You may also like...