Тов. Горбач

До редакції нашого сайту часто надходять листи громадян і громадянок, стурбованих постійною пропагандою революцій, яка ллється на нас з екранів телевізорів, з газет і з інтернету. Якщо раніше молодь мирно кололася в під”їздах, то зараз дедалі більше молодих людей стають жертвами цієї пропаганди й занапащують своє життя, здоров”я та кар”єру, стаючи революціонерами. Можемо заспокоїти наших читачів: не всі революції є однаково шкідливими.

Проблему з революціями зазвичай бачать у тому, що суспільний організм до них швидко звикає і вимагає посилення дози. Починатися може все з легенької і безобідної помаранчевої революції, але любитель гострих відчуттів на цьому не зупиняється і вирішує поекспериментувати з класичною буржуазно-демократичною революцією. І от тут уже є серйозні ризики, якщо не зупинитися вчасно.

Добре, якщо людину потягнуло на екзотику і вона захопилася неолітичною революцією – такі революціонери часто належать до найвищих соціальних прошарків і в цілому користуються повагою в суспільстві, їхнє хобі не заважає їм у професійній діяльності. Можна сказати, що неолітичний революціонаризм – хвороба заможної та владної еліти суспільства. Останнім часом у школах та університетах замість цієї престижної революції дітям підсовують сурогат – неолітична революція розмішується в рівних пропорціях із консервативною та національною революціями. От це дійсно небезпечна річ, яка, втім, не перетворить вашу дитину на загрозу для суспільства: навпаки, часто навіть такий коктейль є атрибутом цілком успішних представників середніх верств і дрібної буржуазії.

Незворотні зміни починаються в тому разі, якщо буржуазну революцію змішувати в великих дозах із науково-технічною. Тут уже недалеко й до наступного кроку – соціалістичної революції. Обивателі часто їх не розрізняють, але й тут є сильніші і слабші коктейлі.

Якщо близька вам людина балується політичною революцією з соціал-демократичними гаслами, можливо доповненими національно-визвольним комплектом – є всі шанси, що вона навіть без сторонньої допомоги повернеться в суспільство здоровою.

Шанси на реабілітацію погіршуються, якщо постачальник бадяжить політичну соціалістичну революцію з більшовизмом. Один із різновидів “коктейлю” – революція перманентна. Її симптоми – постійне висунення різноманітних перехідних вимог. Така залежність успішно лікується замісною терапією: споживач може навіть не помітити, як його пересадили на звичайний рожевий реформізм. Є засіб і для випадків залежності від маоїзму (більшовистська революція, заварена на націоналістичній витяжці): залежно від соціального походження пацієнта, йому прописують академічну кар”єру або групову терапію в компанії більш легких “рожевих” пацієнтів, які займають керівні партійні посади.

Найбільш небезпечна залежність – від соціальної революції на тлі подолання і капіталізму, і будь-яких репресивних ієрархій. Тут шанси на реінтеграцію в буржуазне суспільство мінімальні.