Поховання Сокири Війни
Акція та текст – Анастасія Живкова та Олексій Салманов
Фото – Вікторії Теологової.
За нами тягнуться криваві сліди.Ми вчинили чимало зла. Але настав час поховати наші криваві сокири, луки та стріли. Назавжди.
Кожна війна є лицемірством та знелюдненням. Убезпечені ватажки ведуть на смерть людей, тварин, поселення. Переділ ресурсів талановито маскується під здобуття свободи, утримання меж владного примусу – під захист духовних цінностей.
Вбивства, узаконені заради боротьби зі злом, добробуту не наближають. Бійня не лишає переможців – тільки переможених – посмертних героїв, пожиттєвих калік. Найпродуктивніший момент будь якої війни – її кінець.
Томагавк, закопаний у фундамент розібраної Османської Фортеці – це наше символічне звернення до відомої ритуальної практики (4), якою зупиняли ворожнечу північноамериканські племена. Засипаючи землею абрис історичної бойової сокири та модель сучасного літака-винищувача ми закликаємо людей України, Росії, Ізраїлю, Палестини, Іраку, Лівії, та інших воюючих країн до негайного складення зброї та встановлення миру.
24-го серпня 2014, Кінбурнська коса (Миколаївська область, Україна).
Вампум Вапапі Аконутомаконоль – пояс індіанців Пасмакоди (провінція Нью-Брансвік, Канада) із записом угоди про мир.