Анархістський першотравень: панувати не дамо нікому!

DSC_0102a

1 травня у Києві відбувся марш на честь Дня міжнародної солідарності трудящих, участь у якому взяли близькодвохсот активістів та активісток анархістських, антифашистьких та феміністичних організацій та груп. Організаторами маршу виступили синдикалістська ініціатива “Автономна спілка трудящих”, студентська профспілка “Пряма дія”,“Антифашистська дія” і група “Ритми спротиву”. Акція проводилася без пиьмового “повідомлення” в органи влади.

З численними червоно-чорними діагональними прапорами та транспарантами (“На планеті не дамо панувати нікому!”,“Проти будь якої влади, за безвладдя взагалі!”“Ні бога, ні пана, ні націй, ні кордонів!”“Рівність, воля, анархізм!” та ін.) колона пройшла проспектом Перемоги до КНЕУ, зайнявши дві смуги проїжджої частини. Водії авто підтримували гасла анархістів, сигналячи в такт вигуків: “Свобода, рівність, глобальна солідарність!”“Ні бога, ні пана, ні націй, ні кордонів!”“Геть патріархат, геть капіталістів!”“Революция, анархия, мир, труд, май!”.

Головними вимогами анархістів були індексація зарплат, скорочення робочого тижня, скасування інституту президентства, пряма демократія тощо. Новий уряд, за переконанням учасників маршу, продовжує антисоціальну, авторитарну політику своїх попередників – президента Януковича і правлячої Партії Регіонів. Зростання тарифів на комунальні послуги, зростання цін при стабільно низькому рівні зарплат, скорочення бюджетних видатків на соціальну сферу та законотворчі ініціативи, які згортають права і свободи стали головними предметами критики.

Марші з вимогами прямої демократії, хлібу та миру цього року пройшли 1 травня в чотирьох містах: в КиєвіХарковіЖитомирі та Севастополі.

Через небезпеку збройної сутички організаторам довелось терміново змінити місце старту першотравневого маршу – замість пам’ятника Т.Г. Шевченко обрали ст. м. Політехнічний інститут. Завдяки цьому захід відбувся без провокацій збоку бойовиків.

Історична довідка: 1 травня – День міжнародної солідарності трудящих. Він був започаткований у пам”ять про анархістів Чикаго, які 1 травня 1886 року вийшли на мирну демонстрацію під час загального страйку за 8-годинний робочий день. Демонстрація була жорстоко розігнана поліцією, кілька десятків робітників було вбито, а сімох активістів згодом стратили за наклепницьким вироком. 8-годинний робочий день став головним гаслом міжнародного робітничого руху, і в першій половині ХХ ст. це гасло було втілено в життя в більшості розвинених країн світу. У Франції тривалість робочого дня – 7 годин. В Україні 8-годинний робочий день було запроваджено за результатами Жовтневої революції 1917 року.

Вам также может понравиться...