Ми вийшли на Майдани, тому що ми незадоволені. Як кажуть наші європейські товариші,
WE ARE FUCKING ANGRY!

Ми хочемо змін. Не так важливо те, який саме привід вивів нас на вулиці. Виступаючи за “євроінтеграцію”, люди насправді хочуть не геополітичних абстракцій, а гідної оплати праці, чистих вулиць і чистого повітря, можливості жити не боячись свавілля чиновників і жорстокості міліції. І для того, щоб цього всього цього домогтися, недостатньо змусити президента поставити чергову карлючку на офіційному бланку.
Ніхто крім нас не змінить це суспільство. І бажаючи взяти його долю в свої руки, ми повинні боротися, прямо озвучуючи свої бажання і потреби, не ховаючись за ідеологічними абстракціями і гаслами. Слід пам’ятати про принципи та техніки, які лежать в основі успішних змін суспільства на краще.

SAMOORGANIZACJA!
Ми повинні звикнути самостійно захищати свої інтереси, розмовляти один з одним і приймати рішення, нести відповідальність за свої вчинки, не перекладаючи її на інших. Ніякі професійні політики, ніякі самопроголошені лідери не мають права узурпувати протест. Ми не віримо, що ці люди здатні змінити щось на краще по своїй волі. Єдиний спосіб змусити політика щось зробити – це налякати його, застосувати тиск. І грізних гасел недостатньо. Нам потрібні нові засоби боротьби. Деякі з них можна почерпнути у наших європейських товаришів.

GENERAL STRIKE!
“Профспілка” – це, насправді, зовсім не місце, де видають путівки. Профспілка – це ефективний інструмент для боротьби, в тому числі боротьби політичної. Ми можемо повчитися цьому у наших закордонних товаришів. Страйк і його вищий прояв – загальний страйк, який не обмежується одним підприємством або навіть однією галуззю – здатний завдати удару будь-якій владі та будь-якому режиму. Нами керують лише доти, доки ми самі дозволяємо це, підтримуючи корумпований державний механізм зсередини, працюючи для його підтримки. Варто зупинитися, і слово “влада” втратить свою магічну силу. Саме тому політики панічно бояться вільного профспілкового руху, намагаючись знищити його, купити або поставити під свій контроль.

INTERNATIONALE SOLIDARITÄT!
Житель будь-якої країни світу ближчий нам, ніж вітчизняний міністр, депутат або олігарх. Зближення з Європою для нас – це не зближення з її канцлерами, президентами і монархами. Перед європейцями стоять проблеми, які схожі на наші: скорочення соціальних гарантій, безробіття, свавілля влади і жорстокість поліції. Лише навчившись працювати разом з нашими братами і сестрами з інших країн світу, лише відкинувши забобони і ксенофобію, ми зможемо змінити своє становище на краще. Глобалізація породжує нові глобальні форми протесту, і ми повинні відповідати на виклики часу. Замість пошуку зовнішніх ворогів ми повинні задуматися про те, хто насправді грабує і принижує нас, зазіхає на нашу самоповагу і нашу свободу.

Скачать (PDF, 40KB)