Байден, Трамп, Афганістан та український правацький склероз

Американські війська виводять із Афганістану, бо це така політика демпартії, а якби при владі був Трампушка, то все було б інакше. Таке говорять сотні українських праваків в інтернеті. Інфантильні вуличні бійці та їхній хор підтримки з бумерів, що вже пережили чоловічий клімакс.  Щоб не бути голослівними, наведемо приклад. Визнаний авторитет кримінально-поліційного «правого інтернаціоналу» в Україні пан Сергій «Малюта/Боцман» Короткіх у своєму Telegram-каналі гнівно засуджує американський імперіалізм за його підступну слабкість: 

«Инфантильное бегство от ответственности всей вертикали власти Демпартии в этот позорный момент — самый жалкий эпизод в современной истории института президентства США.

Но нормальным, с понятием людям планеты из правильной породы пришло время начищать доспехи предков

Мы все ближе к Рагнарек-Армагедону. Неомарксисты леваки ведут планету в ад битвы цивилизаций».

На жаль, це твердження хибне і є наслідком провалів у пам’яті у арійського воїна. Зовнішня політика Байдена «демонструє спадкоємність» із політикою Трампа. Холодна війна з Китаєм та недооцінка російської загрози — політика не тільки Байдена, але і Трампа.

Власне, військових з Афганістану мали вивести ще раніше. Тож, якби правим радикалам вдалося провести заколот 6 січня і зберегти пана Морквяного Чубчика в Овальному Кабінеті, ми б побачили фотки переповнених транспортних літаків іще у квітні-травні.

Спонсований Конгресом США видання «Радіо Свобода» у публікації за 16 серпня нагадує

«Рішення про виведення військ США з Афганістану ухвалив 2020 року попередній президент Дональд Трамп, адміністрація якого підписала про це договір із талібами. За тим договором, виведення мало завершитися в травні 2021 року; Байден, прийшовши до влади, переніс термін спершу на 11 вересня, потім на кінець серпня, але продовжив дотримуватися загального плану виведення військ».

У цьому немає нічого дивного. Праві республіканці, балаканину яких повторюють вітчизняні печеристі консерватори, є ізоляціоністами. Не всі такі, звісно. Наприклад, покійний республіканець, «яструб» і антитрампіст Джон Маккейн був у американській політиці центристом, не расистом і не прихильником відмови від активної зовнішньої політики. Через це він став жертвою невпинного палеконсервативного та неофашистського булінгу.

Пацифізм — не тільки про дуже умовних американських «лівих». Ізоляціонізм та відмова від втручання у зовнішні справи є давньою ідеєю американських правих, що не можуть простити Рузвельту не тільки «Новий курс», але і участь у Другій Світовій. Це можна прочитати у статтях Пета Б’юкенена та Пола Готфрі, які свого часу популяризували «Русский журнал», пропутінський у нульових роках. Тож розмови праваків про слабкість демократів — від поганої пам’яті або нещирості. Але припускати, що правак нещирий — неполіткоректне твердження. Тож ми його уникатимемо. Просто у Сергія Короткіх проблеми з пам’яттю.

Утвердження демократичних цінностей силою зброї є значною мірою саме республіканською неоконсервативною політикою. Демократи просто підхопили цей прапор «глобального просування прав людини». Саме за каденції республіканських президентів і за їхньої санкції було демонтовано праворадикальні режими у Чилі та ПАР. Втім, демократи ставляться до тих прав людини із таким самим цинізмом, як і республіканці. «Загін» із 4-5 соціалістів у Демпартії не робить її чужою істеблішменту чи більш чутливою до прав жінок у якійсь центральноазійській країні.

Time пише

«Можливо, найдовша війна Сполучених Штатів підходить до завершення, але кровопролиття ще далеко не закінчене. У центрі уваги світу буде безпека афганських союзників і жінок, яких систематично переслідували за правління “Талібану”. Однак Байден давно для себе вирішив. “Чи нестиму я відповідальність за це? Жодної. Моя відповідальність полягає в тому, щоб захистити національний інтерес Америки”, — заявив він в ефірі CBS у лютому 2020 року про можливість того, що жінки за нового правління талібів втратять свої права».

Зраджувати союзників — не ексклюзивна властивість американських демократів. Кинути братів по зброї — норма і для колишньої трампістської адміністрації. Вона так вчинила із курдами-апочистами у Сирії, коли спочатку скористалася їхніми базами для бороротьби із Ісламською Державою та «законним» урядом. Тож нічого нового.

70% американців хотіли завершити афганську авантюру, американський бізнес не мав довгострокового інтересу у Афганістані. Корумпований авторитарний уряд проїдав їхні бабки.

Не є новою і політика ефективного попиту, що її проводить Байден. Політика державного стимулювання економіки була цілком прийнятною і для Трампа. Не новою є й продовження «війни проти наркотиків», яка була розв’язана США біля своїх кордонів і до перемоги в якій Вашингтону дуже далеко.

Сутністної різниці між політикою демократів та республіканців немає. Бо це політика Америки. Помилкова і хибна, не «права» чи «ліва», а двопартійна. А українським правакам радимо не забувати вчасно приймати прописані ліки, щоб не забувати події кількамісячної давнини. Ну й пам’ятати, що Кабул впав не тільки тому, що таліби вміють воювати. Солдати не хотіли вмирати за злодійську владу.

Чинний уряд Кабулу займався казнокрадством, що визнають американські союзники. Армія отримувала гроші на “мертві душі”.Міжнародна бюрократія витрачала 70% на свій комфорт,  а не на інституційні буржуазні реформи. Про це  відверто говорив Ашраф Гані, але “білі люди” не слухали. У них в Афганістані було багато «рюкзаків Авакова». Тож між режимом втікачів з Кабулу та українськими праваками багато спільного.

Єдиною позитивною програмою українських ультраправих, яку ми бачимо неозброєним оком, є збереження корупції у правоохоронних органах та привілеїв грабувати населення озброєними «патріотами». От це, власне, і є їхніми головними «традиційними цінностями». Власне, це мало відрізняється від того, що робив розгромлений Талібаном авторитарний уряд Афганістану до останнього дня.

Сергій Короткий у захваті від перемоги Талібану та консервативного, гомосоціального духу цієї політичної сили:

«На наших глазах происходит редкая для современности, скорее даже противоречащая ее духу (хотя в историософском смысле мы сейчас живем не в современности, а в пост-современности), революция мужей.

Мужчины, много мужчин, во главе с мужчинами среднего и даже пожилого возраста – серьезными, солидными, спокойно и уверенно берут власть в своей стране».

Може, тут є план? Спочатку праваки захоплюють владу. Доводить країну до ручки. Народ їх ненавидить. Київ без бою беруть терористи. 

Тоді все зрозуміло. Корупція — необхідна передумова «революции мужей» з православного емірату Л/ДНР. От тоді заживемо на повну губу. Це і є програма правих радикалів? Ну, тоді все ясно.


Додавайтеся в телеграм чат Нігіліста

Підтримати редакцію:

  • UAH: «ПриватБанк», 4149 6293 1740 3335, Кутній С.
  • Patreon
  • USD: skrill.com, [email protected]
  • BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
  • ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0
  • DASH: XtiKPjGeMPf9d1Gw99JY23czRYqBDN4Q69
  • LTC: LNZickqsM27JJkk7LNvr2HPMdpmd1noFxS

Вам также может понравиться...