«Деолігархізація» української економіки, якої хоче президент — річ теоретично можлива, але вона вимагатиме змін структури власності — соціальної революції. Тож у Володимира Зеленського нічого не вийде. Це гра, у якій він може програти не тільки владу, але і життя. На кону такі суми, що роблять убивство президента цілком реальною перспективою. Люди, що створили мільярдні імперії, будували їх за допомогою грабунку, лихварського проценту, хабарів, спонсорства політиків та вбивств.

Можу порадити повчальний фільм «Спадкоємець»: він розповідає не лише про те, якими неринковими методами створювався Індустріальний союз Донбасу, але і про те, як після вбивства мультимільйонера Євгена Щербаня його бізнес-партнери розібрали активи. Щербаня, його дружину та двох випадкових людей розстріляли всього через пів мільярда доларів, які перейшли до Сергія Тарути й Ріната Ахметова.

За версією Forbes, Ахметов нині володіє 7,6 мільярдами доларів. Проста арифметика свідчить, що за збереження таких статків можна влаштувати і масшутінг за участі глави держави. Кадри для подібного рішення знайдуться серед праворадикалів і ватників з оточення міністра-олігарха Арсена Авакова. Адже саме ветеран російського неонацистського руху та борець проти «зовнішнього управління Україною» Сергій «Малюта» Коротких очолював підрозділ з охорони власності Ахметова.

Нашу систему влади варто називати плутократією — владою багатіїв. Або клептократією — владою крадіїв. Український державний апарат, виборче законодавство, загальні правоконсервативні настрої, що їх за гроші олігархів насаджують блогери, експерти й праворадикальні активісти, служать багатому, злодійкуватому та неефективному правлячому класу.

Капіталізму без держави не буває

Почнемо з того, що головною умовою для функціонування капіталізму є наявність держави. Вона захищає приватну власність, що є її основною функцією. Це не вигадка анархістів, а гірка правда життя, на яку свого часу звернув свою увагу «батько» ліберальних та «дідусь» соціалістичних економічних теорій Адам Сміт. Він не вірив, що держава здатна зробити щось краще, ніж це зробить ринок, але це не стосується монополій, мит, загальної освіти та інших антиринкових, але необхідних для існування суспільства речей. Тож, на думку засновника сучасної економічної теорії, ринок таки не може «всьо порєшать», щоб вам не розповідали із цього приводу дотепні, але інтелектуально обмежені автори пабліку «Останній Капіталіст».

Податки, як спосіб збагачення багатих

Держава будує дороги, якими їдуть товари, встановлює тарифи на енергоресурси та перевезення, завдяки яким споживач вимушений своєю трудовою копійкою оплачувати оновлення потужностей та перевезення сировини залізницею. Купуючи квитки на потяг, ми фінасуємо діяльність державної монополії, яка встановлює занижений тариф для перевезень приватних монополістів.

Держава захищає власність за допомогою поліції, СБУ, ГПУ та людей у смішних накидках, що беруть хабарі в судах. Їм служать політичні партії та фракції. Від вуличних неонацистів до адвокатів здодійкуватого капіталу з партії «Голос».

Хто і як платить податки

На 1 квітня 2021 року надходження держбюджету від податку на прибуток підприємств (податки капіталістів) склали 12,22%. Податки з ренти на видобуток природних ресурсів — 4,74%. Люди, що мають мільярдні статки, платять менше за населення, яке живе на мінімальну зарплату чи пенсію.

Податок на доходи фізичних осіб, який платять усі офіційно працевлаштовані та ФОПи (податок найманих працівників та дрібного бізнесу), склав 11,75%. А внутрішні податки на товари та послуги (акцизи та ПДВ), які споживач платить у ціні товару, склали 58,4%.

Якщо від ПДФО якось іще можна ухилитися, якщо отримувати всі гроші, або їх частку в конверті, то від сплати ПДВ споживачу не ухилитися. Тому і надходження між ПДФО та ПДВ відрізняються. Доходи від ПДВ можуть бути більшими ніж ПДФО, але не в 5 разів! Це свідчить про вражаючі розміри сірої та тіньової економіки.

Системи ухилення від сплати податків загальновідомі. Це і встановлення працівнику офіційної «мінімалки», і махінації із оподаткуванням ФОПів, коли відбувається «оптимізація» податків на імпорт. Ті капіталісти, які недоплачують легальну зарплату, недоплачують податки та Єдиний соціальний внесок, з якого фінансуються пенсії, допомога по безробіттю та інші страхові виплати найманих працівників. Недоплата ЄСВ — дефіцит держбюджету, маленькі пенсії чинним та наступним поколінням пенсіонерів. Таким чином капіталісти не лише обманюють державу, а й кидають своїх працівників. Менша сплата ЄСВ — більший дохід капіталісту сьогодні. Менші виплати сьогодні — менша пенсія завтра.

Герої капіталістичного змагання

Попри мільярдні статки жоден український бізнесмен не зміг досягти серйозного успіху на Заході. За умов капіталістичної конкуренції наш правлячий клас демонструє рішучу неспроможність заробляти гроші. На Заході вони вправно обирають лондонську нерухомість, але із управлінням компаніями впоратися не можуть. Показово, що виведені з України гроші ПриватБанка були витрачені олігархом Ігорем Коломийським і його партнером Геннадієм Боголюбовим на купівлю підприємств, що прогоріли, та нерухомості, що не виправдала бізнес-сподівань. Українські бізнесмени можуть купувати бізнес, але не здатні з ним упоратися. Вони неконкурентоздатні. Їхній менеджмент віртуозно вирішує проблеми з українськими державними органами, але не може домовитися із ФБР.

Будь-який український заробітчанин на Заході стикається зі значно більш жорсткою конкуренцією, ніж власники заводів, газет, яхт і літаків. І він у ній перемагає та виживає. Український капіталіст значне менше пристосований до ринку, ніж провінційна тітонька, що виносить нічний горщик за немічним італійцем.

Український правлячий клас сформувався у неконкурентному середовищі й отримує свої гроші не завдяки «підприємницькому таланту», а за допомогою масштабної корупції та систематичної недоплати грошей своїм працівникам. Заради того, щоб не допустити виникнення незалежних медіа на рекламному ринку, великі медіахолдинги вже чверть століття свідомо демпінгують, зменшуючи об’єм ринку. Мільярдери готові десятиліттями терпіти збитки, аби не допустити конкуренцію на ринку.

Президентський радник Олег Устенко твердить, що якби українська економіка не була під контролем олігархів, ВВП був би у 2,5 рази більшим. І це схоже на правду. «Ефективні власники», яким у 90-х передали за безцінь активи, виявилися неефективними власниками.

Що треба зробити?

Потрібно скасувати всі аморальні (і зовсім не ринкові) привілеї правлячого класу. Перестати субсидіювати виробництва за рахунок пільгових тарифів на транспортні послуги та енергію. Підвищити виплати природної ренти. Ввести прогресивне оподаткування. Унеможливити вивід капіталу у офшори. Платити реальні податки та виплати Єдиного соціального внеску, що означатиме легалізацію зарплат. Держава має почати витрачати гроші на економічно активних громадян, а не паразитів, що живуть за рахунок експлуатації та крадіжки.

Чому деолгархізація приречена?

Чи зацікавлений український правлячий клас у подоланні корупції та бідності? Ні. Бо корупція та бідність — підвалини цієї економічної системи.

Чи можна замінити поганих олігархів на хороших бізнесменів-патріотів? Це неможливо, бо заміна прізвищ не призведе до зміни системи. Адже бізнесмени і далі житимуть поряд із корумпованими чиновниками. А якщо обнулити статки всіх власників бізнесу де працює, наприклад, більше 250 осіб, та позбавити посад всіх 240 тисяч українських чиновників, они відкриють ворота Володимиру Путіну. Саме заради збереження статків та влади вони розстрілювали людей на Майдані та сприяли початку війни. Російський президент виступає основним гарантом їхньої недоторканності.

Вирішити проблеми «олігархічної економіки» могли б революція та економічна демократія, як це називав Джон Стюарт Мілль. Нам потрібно соціалізувати все майно олігархів та перезавантажити державу, обмежити її вплив на економіку, що перейде перед оперативний контроль працівників. Краще, звісно, замінити державу на децентралізовану систему управління, за яку боролися Нестор Махно, Арон Барон, Петро Аршинов та інші робітники та селяни України з Революційної Повстанської Армії й Трудової Федерації.

---

Підтримати редакцію:

• UAH: «ПриватБанк», 4149 6293 1740 3335, Кутній С.
• Patreon
• USD: skrill.com, [email protected]
• BTC: 1D7dnTh5v7FzToVTjb9nyF4c4s41FoHcsz
• ETH: 0xacC5418d564CF3A5E8793A445B281B5e3476c3f0
• DASH: XtiKPjGeMPf9d1Gw99JY23czRYqBDN4Q69
• LTC: LNZickqsM27JJkk7LNvr2HPMdpmd1noFxS