Ескалація насилля у вуличній політиці Львова: від штовханини до різанини

Поранений Тарас Богай у лікарні

В ніч на 19 лютого у Львові сталась бійка, в результаті якої дістали поранень двоє чоловіків. Одного з них, 27-річного соціального активіста Тараса Богая, госпіталізували з чисельними ножовими пораненнями та закритою черепно-мозковою травмою. Він заявляє, що став жертвою нападу ультраправих, які глузували з групи іноземців за їх етнічну приналежність. Вони переключилися на Богая, коли той спробував втрутитись.

На переконання Національної поліції, саме він був ініціатором бійки, у ході якої поранив у шию 18-річного хлопця, ім’я якого не розкривається. Проте Богай вважає, що правоохоронці намагаються покрити нападників і перекласти провину на нього.

У Львові це не перший випадок з насильством, у якому фігурують ультраправі та соціальні активісти. Нігілст розібрався у ситуації.

Побили через захист іноземців

Як розповів Нігілісту Тарас Богай, в ніч на 19 лютого він побачив на площі Ринок, як група з близько двадцяти молодих людей чіпляється до кількох чоловіків арабської зовнішності.

«Вони вигукували в їх бік «Sieg Heil!» та «хачі!». Серед них було двоє людей, яких я бачив на акціях «азовців». Всього в компанії було більше 15 осіб. Я безконфліктно запитав одного з них, чому вони це роблять. У відповідь вони почали хамити, після чого стали бити мене», — розповів Богай.

Він спробував переховатися від нападників у кафе, охоронець якого хотів вигнати його на вулицю. Один з молодиків увійшов до приміщення і запропонував «розійтися мирно». Богай погодився й вийшов, проте на вулиці його знов почали бити.

«Далі я пам’ятаю все дуже смутно — пригадую лише, що схаменувся на третьому поверсі житлового будинку, весь у крові. Приїхала поліція, почала кричати мені: «Кинь ствол!», хоча у мене нічого такого не було. Один з нападників тримався за поліцейськими і говорив їм, що я маю пістолет Макарова, яким буцімто погрожував йому», — додав він.

Майже відтятий палець Тараса Богая

Працівники Нацполіції вилучили в Богая похідний ніж. Чоловіка доставили до шпиталю, де лікарі обробили його рани. Потім його відвезли до Галицького райвідділу та почали допит у відсутність адвоката. Слідчий Петро Ткач переконував чоловіка, що той сам був нападником та погрожував йому «10 роками в’язниці».

«Слідчий питав мене про відношення до політичних груп та політичні переконання. Сказали, що проведуть обшук у мене вдома, якщо я не з’явлюся у райвідділу зранку. Забрали телефон, плеєр, купу інших особистих речей, рюкзак», — сказав Богай.

Він також додав, що у райвідділу Нацполіції був присутній один з нападників, який погрожував постраждалого вбивством у СІЗО. Правоохоронці не побачили у цьому проблеми.

«Мені сказали, що я проходжу по справі як свідок. Я не бачив кримінальної справи, бо мало що розумів у той час. Коли я йшов з райвідділу додому, то кілька разів втрачав свідомість. Досі є помутніння, провали у пам’яті», — додав він.

Зараз потерпілий перебуває на стаціонарному лікуванні у шпиталі та збирає кошти на оплату праці адвоката (всі охочі можуть допомогти йому в цьому грошима на картку «ПриватБанку»: 4149 4378 6119 4379). Він подав клопотання про вилучення відеозаписів із камер спостереження довкола місця події і розглядає варіанти стратегії свого захисту.

Тарас Богай бере вважає себе соціальним активістом, бере участь у екологічних ініціативах, які захищають від забудов сквери та парки Львова. Він також заперечує расизм та інші види дискримінації.

Версія правоохоронців та «азовців»

Прес-служба Головного управління Нацполіції у Львівській області підтвердила факт бійки, проте відмовилась коментувати подробиці, посилаючись на вичерпність повідомлення від львівських патрульних у мережі Facebook.

За цією інформацією, потерпілим вважається один з молодих людей, яких Богай назвав нападниками.

У повідомленні зазначається, що поліцейські знайшли на площі Ринок пораненого в шию 18-річного юнака, який заявив про напад, дав опис підозрюваного і вказав місце, в якому його можна знайти. Таким чином патрульні розшукали Тараса Богая.

«За плямами крові інспектори вийшли на третій поверх. Там вони виявили підозрюваного. Чоловік в руці тримав ніж, який кинув на вимогу поліцейських на підлогу​», — йдеться у звіті патрульної поліції Львова.

Один з нападників за весрією Тараса Богая — Юра «Основа»

В той час як Тарас Богай ідентифікував двох нападників (Юрій Хмелюк та Віталій Селіванов), яких раніше бачив у «азовських акціях», Львівський осередок «Національного корпусу» (колишній рух ЦК «Азов») заперечує причетність до інциденту як своїх активістів, так і службовців окремого загону спеціального призначення Національної гвардії України «Азов», .

«Ми запевняємо що люди на фото не мають відношення до АЗОВу. Бійці полку АЗОВ зараз, як і весь інший час, знаходяться на фронті. Полк АЗОВ, будучи військовим підрозділом, діє лише на фронтовій смузі і не бере участі в жодних акціях поза фронтом. До подій на пл. Ринок також не є причетними ні Цивільний Корпус АЗОВ Львівщина, ні Національний Корпус Львівщина, а даний фейк є жалюгідною спробою ліворадикалів з Атономного Опору заплямити репутацію партії та полку!» — зазначає львівський осередок партії «Національний корпус».

Примітно, що Тарас Богай не належить до «Автономного опору». За його словами, львівські «азовці» відносять до цього руху всіх своїх опонентів, незалежно від їх ідей та переконань.

«Автономний Опір» — рух, що одночасно сповідує ідеї соціалізму, анархізму та націоналізму. Їх осередки представлені переважно у містах західної України.

Раніше

У 2016 році у Львові відбувся конфлікт довкола маршу пам’яті українського анархіста Нестора Махна, який 6 листопада планували провести учасники «Автономного опору». Львівська міська влада подала звернення до адміністративного суду щодо заборони проведення цього заходу через можливі сутички з ультраправими.

В результаті суд виніс рішення про заборону, зазначивши, що марш може викликати конфлікт із «Правим сектором» та ЦК «Азов», які запланували проведення свого публічного заходу в цей же день.

«Суд зазначив, що причиною можливих порушень громадської безпеки є «полярність поглядів» між нами і правими. Саме це праві і підтвердили в ході судового засідання — вони не готові відповідати за поведінку учасників, яких вони і приведуть на місце нашого збору», — прокоментувала рішення суду учасниця «Автономного опору» Ярина Волошин.

6 листопада марш пам’яті Нестора Махна, на який очікували учасники «віче» з ЦК «Азов», «Правого сектору» та «С14», так і не відбувся. У зв’язку з цим ультраправі вирушили до соціального центру «Цитадель», який відомий у Львові як представництво «Автономного опору».

В результаті близько сотні ультраправих спробували увірватися до будівлі, але невдовзі відступили.

«Ми почули звуки пострілів. Нападники вибили двері на воротах, але, мабуть, побоялися забігати у двір. Незважаючи на можливість вільного проходу, зайти у двір і вступити в прямий силовий контакт нацисти не захотіли , вважаючи за краще викрикувати через ворота прохання вийти до них на вулицю і вступити в бій там», — так описували деталі зіткнення в «Автономному опорі».

За повідомленням руху, поліція, що приїхала на місце сутички, не стала втручатися й затримувати нападників. Наразі жодних відомостей про відкриття кримінальної справи за фактом нападу на соціальний центр немає.

Невдалий першотравень

Зірваний Першотравень «Автономного опору»

Один з перших гучних конфліктів за участю соціальних активістів та ультраправих у Львові відбувся 1 травня 2015 року. Тоді «Автономний опір» зібрався біля пам’ятника В’ячеславу Чорноволу на вулиці Підвальній для проведення «соціального маршу» із типовими ліворадикальними закликами.

Майже одразу їх заблокували правоохоронці та представники місцевого осередку «Правого сектору».

«Міліціоненри оточили колону, нібито з метою захисту «Соціального маршу». Коли колона уже сформувалась, на зустріч до неї вийшли представники «Правого Сектору. Захід». Вони заявили, що не пропустять колону», — повідомляв «Автономний опір».

Активісти в оточенні скандували гасла «Смерть фашизму! Смерть капіталізму! Смерть більшовизму!» та намагалися поширювати листівки.

У свою чергу представники «Правого сектору» заявляли, що їх рух мав намір «не допустити необільшовицького реваншу у місті Лева», пише Zik.

«Вони «ліві», вони сповідують соціалістичні анархічні погляди, є фактаж, що це п’ята колона, рука Москви. Вони хочуть вчинити дебош та показати, що вони можуть вільно марширувати», — заявляв представник ультраправих Тарас Хамер.

Деякий час учасники обох рухів перегукувались гаслами, після чого розійшлися. Як писали ZAXID.NET, правоохоронці прослідкували, аби учасники «Автономного опору» пішли з місця невдалого маршу, не встрягаючи в сутички із «Правим сектором».

Що буде далі?

Знахабніння ультраправих у місті очевидне. Якщо раніше сутички з ними проходили без особливих наслідків і обмежувались приріканням та штовханиною, то з часом вони пожорсткішали.

Відтепер окрім вигуків і стусанів у зіткненнях фігурує травматична зброя, вибухові пакети й ножі. Примітно, що в результаті жодного з учасників ультраправих рухів не затримували попри вчинення ними протиправних дій. Соціальні активісти Львова таким поблажливим ставленням з боку правоохоронних органів похвалитися не можуть.

Обидві сторони звинувачують у агресії одна одну, проте згідно з задокументованими випадками зіткнень, ініціатива провокування конфліктів повністю належить ультраправим.

Зокрема, через їхні дії розпочалась сутичка на першотравневому марші у 2015 році та біля соціального центру «Цитадель» у 2016. Якщо відео з камер спостереження підтвердить версію Тараса Богая у справі бійки на площі Ринок, будуть всі підстави вважати, що конфлікт перетнув межу звичайних субкультурних розборок.

Нігіліст звернувся за коментарем до наукового співробітника австрійського Інституту гуманітарних досліджень, дослідника правих рухів Антона Шеховцова.

«Через приватні інтереси Арсена Авакова (міністра внутрішніх справ — прим. ред.) відбулась глибока інтеграція крайніх правих у державні правоохоронні структури. Нещодавнім апогеєм цієї інтеграції стало призначення «азовця» Вадима Трояна на посаду заступника міністра внутрішніх справ. Це дозволяє ультраправих відчувати свою безкарність, оскільки вони, скоріше за все, вважають, що вищі чини поліції будуть покривати все, що вони роблять», — розповів він.

«Це й раніше було проблемою — українська влада майже ніколи не визнавала існування організованого ультраправого руху в Україні, але зараз все стало ще гірше саме через те, що ультраправі отримали часткову легітимацію як з боку суспільства, через участь у АТО, так і з боку держави, через особистої позиції Авакова, який співпрацював з ними ще у 2009-2010 роках», — переконаний дослідник.

Шеховцов підкреслює: є всі причини побоюватися того, що наступного разу конфлікти, спровоковані ультраправими, зможуть закінчитися драматично — не лише тяжкими пораненнями й травмами, але і вбивствами.

 

Вам также может понравиться...

  • https://www.facebook.com/182054848950633 Олександр Андріяш

    коли переходиш за посиланням перезагружаэ ноут. і так постійно вже як пару місяців. з іншими сайтами такою хуйні не буває

    • https://www.facebook.com/1045307124 Alexandr Wolodarskij

      серьезно? как так

  • https://www.facebook.com/987052714668821 Elena Georgievskaya

    От браузера зависит. Я вижу только глюки при авторепосте вк.

  • https://www.facebook.com/1306499686131589 Грегуар Чепоталькоатль

    что такое “социальный активист”?Бандит на полставки?

    • Сергей Исаев

      Это наш укроновояз.)

  • Сергей Исаев

    То есть нацики пиздят уже тех кто зигует низенько? Мол, недостаточно патриоты? (“…ідеї соціалізму, анархізму та націоналізму…”) Коммунисты кончились, взялись за анархистов (Чичкан), анархисты кончатся – возьмутся за “левых националистов”?