“Пакет Ярової” для України

Ми публікуємо текст Громадського про одну з найбільш серйозних спроб замаху на свободу інтернету в Україні. Не будемо заглиблюватися в конспірологію, але це рішення РНБО дивно збіглося з розпалюванням паніки з приводу “синіх китів” та “груп самогубців” у соціальних мережах. Це показує, що за Інтернет взялися всерйоз. Можливо, що влада, ставлячи під сумнів переконливість “терористичної загрози” для пересічних громадян, вирішила використовувати в якості тарана стадо “обурених батьків”. Якщо це так, то нас незабаром чекає “несподіваний” спалах паніки з приводу “вільного продажу наркотиків через інтернет” або чергова хвиля полювання на педофилів. Спостерігаємо, а тим часом вчимося поводитися з PGP і налаштовуємо VPN.

Державна програма з кібербезпеки: блокування сайтів та стеження

Президент України Петро Порошенко 13 лютого ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їхньої нейтралізації».
Цим рішенням РНБО України, зокрема, передбачається розробка законопроектів, що дають можливість стежити за маршрутами передачі даних, вимагати в операторів зв’язку збереження цікавої для них інформації, а ще — блокувати веб-сайти.
Усе це, йдеться у рішенні, дозволить імплементувати положення Конвенції про кіберзлочинність, яку Україна ратифікувала ще у 2005 році.
Громадське запитало у виконавчого директора IT-компанії EitherSoft LLC Дмитра Ганжело, які небезпеки можуть нести для громадянського суспільства такі закони.

Український «Пакет Ярової»?

Згідно з рішенням РНБОУ, підписаним президентом, Кабмін у 3-місячний термін повинен внести на розгляд парламенту  законопроекти, які дозволять правоохоронцям вимагати від операторів зв’язку, інтернет-провайдерів, юридичних та фізичних осіб фіксувати та зберігати до 3 років комп’ютерні дані, необхідні для «розкриття злочину».

«Правоохоронні органи за необхідності, зможуть дати  оператору припис щодо зберігання певних даних 90 днів. Якісь дані, які їх цікавлять, не можна буде видаляти. І фізичних осіб це стосується  також. Тобто, вони можуть прийти до вашого дому, сказати, що на вашому комп’ютері лежать потрібні їм дані, і видаляти чи чіпати їх не можна, ви зобов’язані їх зберігати», — прокоментував рішення Дмитро Ганжело.

За планами РНБО, операторів та провайдерів зобов’яжуть надавати правоохоронцям інформацію для встановлення джерела даних та відстеження маршруту їхньої передачі.

«Якщо зараз оператори мобільного зв’язку зберігають лише обмежений обсяг інформації для біллінгу і статистики, то це означає, що їм доведеться збільшити свої дата-центри в рази, або навіть в десятки разів для зберігання всієї цієї інформації. Тобто, це всі маршрути передачі даних, їхні типи, адресати. Це глобальне стеження. Це призведе до тих самих наслідків, до яких призвів «Пакет Ярової» в Росії, один в один. Звісно, що всі свої затрати вони перекладуть на користувачів, що потягне за собою подорожчання послуг зв’язку і доступу до мережі Інтернет», — зазначив IT-експерт.

Нагадаємо, що низка законів у Росії під загальною назвою «Пакет Ярової» посилює контроль за листуванням. Операторів зв’язку і «організаторів поширення інформації» зобов’язали протягом півроку зберігати зміст повідомлень користувачів, а також надавати державним органам ключі для декодування зашифрованого листування.

Про можливість посилення репресій в анексованому Криму через ухвалення відповідних законів читайте у публікації: «До чого не були готові проросійські кримчани: наслідки «закону Ярової».

Український «Роскомнагляд» і «Великий китайський файрвол»​

Розроблені кабінетом міністрів закони також мають дозволити блокування інформаційних ресурсів або обмеження доступу до них за рішенням суду. На переконання експерта, за рішеннями про блокування сайтів можуть стояти не лише політичні причини, але й суто корупційні.

«З приводу блокування сайтів — це «Укркомнагляд», аналог Роскомнагляду, теж один в один. Поки не ясно, що саме напишуть у законі і якою буде процедура внесення сайтів до реєстру, проте, враховуючи стан наших судів, створення такого органу викликає серйозні побоювання. Це може призвести до недобросовісної конкуренції шляхом корупції у судах. Такі випадки постійно відбуваються у Росії. До того ж, можуть постраждати і невинні люди», — сказав Ганжело.

Федеральний орган виконавчої влади Росії Роскомнагляд, що виконує  контроль і нагляд у сфері масової інформації, свого часу заблокував близько 30 статей на російському сайті Вікіпедії через «пропаганду наркотиків і самогубства». Також ця урядова установа запровадила заборону на згадку низки організацій, визнаних «екстремістськими», без обов’язкового допису про їхню заборону на території Росії. Зокрема, це українські рухи Правий сектор, УНА-УНСО та «Братство», а також Українська повстанська армія.

Періодично Роскомнагляд блокує веб-сайти та окремі сторінки на них. Зокрема, він заборонив доступ з території Росії до інтерв’ю Громадського з правозахисником і членом партії «Хізб ут-Тахрір» Гасаном Гаджиєвим.

«Припустимо, ваш сайт перебуває на хостингу у провайдера. Але на тому ж сервері можуть бути і сотні інших сайтів. Припустимо, якийсь із цих сайтів потрапляє до списку заблокованих, і надто завзяті провайдери можуть заблокувати не просто доменне ім’я, а саму IP-адресу сервера. Відповідно всі сайти на цьому IP також будуть заблоковані. Ось взяти нещодавній випадок у Росії. Хтось із власників одного з заблокованих ресурсів вніс адресу сервера ні в чому не винних людей як місце розташування свого ресурсу, і вони виявились заблокованими», — розповів експерт.

Дмитро Ганжело також порівняв цю частину рішення із системою фільтрації Інтернет-контенту «Золотий щит» у Китаї, який неофіційно називають «Великим китайським файрволом». Ця система висуває до західних компаній певні вимоги щодо обмеження доступу до їхньої інформації з території Китаю. Зокрема, Facebook запровадить цензуру стрічки новин, щоб влада Китаю дозволила соціальній мережі працювати в цій країні. Так, Facebook заблокований з 2009 року через недотримання вимог цензури. Також «Золотий щит» неодноразово забороняв доступ до Вікіпедії.

«У Китаї фільтрують не лише за доменними іменами, але й по всьому контенту і типу трафіку. У нас таке навряд чи вдасться реалізувати, оскільки обладнання, здатне це зробити, коштує надто дорого. В масштабах всієї країни потрібні інвестиції у розмірі кількох сотень мільйонів доларів. «Укркомнадзор» — це початок шляху до «Золотого щита», — зазначив Ганжело.

Вирок за дописи у соцмережах

Ще один пункт рішення — запровадження механізмів використання «доказів у електронній формі» в суді. Наразі в Україні немає усталених правових механізмів щодо прив’язки акаунту у соцмережі чи електронної скриньки до певної фізичної особи. Фактично сьогодні дуже важко довести таку прив’язку у суді, проте слідство подекуди знаходить лазівки, зазначає Ганжело.

«Щодо електронних доказів — це в принципі правильна норма, її треба було прийняти давно, оскільки в нашій країні у судовій практиці неможливо представити у якості доказу електронний лист або електронну копію документу. Зараз, для того щоб представити електронний документ у суді, потрібно його роздрукувати, завірити у нотаріуса, і лише тоді це приймається як доказ. Тому прийняття цієї норми було б корисним — в адміністративній практиці, коли компанії судяться між собою, було б можливо представляти у якості доказів електронне листування. Проте може бути і переслідування за дописи і репости у соціальних мережах, це інша сторона медалі», — підкреслив експерт.

Проте Ганжело вважає, що поки зарано бити на сполох, адже це рішення — лише завдання на розробку та подання законопроектів до Верховної Ради.

«Треба дивитися конкретно, що саме напишуть у законопроектах. Але це «перша ластівка» «Укркомнагляду», «Пакету Ярової» та «Великого китайського фаєрволу», — попереджає він.

Вам также может понравиться...

  • https://www.facebook.com/1279571032109975 Yuriy Bychenok

    Наскільки я пам’ятаю в Росії блокування ресурсів відбувається без суду Роскомнадзором. Тут же говориться про блокування ресурсів лише за рішенням суду. Я правильно пам’ятаю?

  • https://www.facebook.com/987052714668821 Elena Georgievskaya

    >Наскільки я пам’ятаю в Росії блокування ресурсів відбувається без суду Роскомнадзором. — Нет: иногда бывает суд, иногда блокируют без суда.